• Головна
  • Рятувальники Житомирщини відвідали батьківщину загиблих Героїв Чорнобиля
фото
08:44, 26 квітня 2015 р.

Рятувальники Житомирщини відвідали батьківщину загиблих Героїв Чорнобиля

фото

Щороку, рятувальники віддають шану загиблим ліквідаторам та підтримують їх сім’ї. Так і напередодні 29-річниці чорнобильської трагедії генерал-майор служби цивільного захисту Ігор Нікітчук та директор благодійного фонду «Пожежні Чорнобиля» Борис Чумак побували на батьківщині земляків, які загинули після ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За свій подвиг ліквідатори отримали «Золоті Зірки» – Героя України та Росії.

 Першим гостей з обласного центру приймав Овруцький район. Тут народився один із шести ліквідаторів – Микола Ващук. Чоловік родом із села Велика Хайча. Микола Васильович працював у пожежній частині по охороні атомної електростанції. 26 квітня чергував замість товариша – так заробляв собі вихідні дні, щоб на початку травня одружитися. Йому довелося потрапити в когорту тих пожежників, які прибули тієї ночі на гасіння палаючого реактора. Він встановив автодрабину між третім і четвертим енергоблоками. Його відділення проклало робочу рукавну лінію на покрівлю. Працюючи зі стволом на значній висоті в умовах високого рівня радіації, температури й задимленості, особистим прикладом надихнув відділення на сміливі й самовіддані дії з гасіння пожежі. Завдяки рішучості та стійкості вогнеборців поширення полум’я у бік третього енергоблоку було зупинено. Після тривалого впливу високого рівня радіаційного опромінення, теплового виділення та задимлення Ващук був виведений з бойової обслуги і госпіталізований. За подвиг в ім'я життя нинішніх і прийдешніх поколінь, особисту мужність і самопожертву Микола Ващук нагороджений званням Герой України та отримав орден «Золота Зірка» (посмертно).

 Сестра ліквідатора Любов Василівна щороку гостинно зустрічає шановних гостей. Жінка з гордістю та болем слухає усі слова, які лунають з вуст вогнеборців про її брата-сміливця.

 До Любарського району співробітники ДСНС їхали зі справжнім сумом, адже знали, що серед близьких родичів місцевого героя-чорнобильця вже нікого не залишилося. На 87-у році обірвалося життя матері ліквідатора Євгенії Іванівни. Тому рятувальники спочатку відвідали місце її поховання. Її син генерал-майор внутрішньої служби Володимир Максимчук – легенда не тільки пожежної охорони СРСР, а й усього світу. Дитинство та юність Володимира Михайловича пройшли на Житомирщині, в селі Демківці Любарського району. У 1986-му він керував оперативно-тактичним відділом пожежної охорони Радянського Союзу.

 В ніч з 22 на 23 травня організовував і брав безпосередню участь у гасінні надзвичайно складної пожежі у приміщеннях головних циркуляційних насосів четвертого енергоблоку, що загрожувала виходом із режиму третього енергоблоку та могла призвести до неминучої катастрофи. Тоді ще підполковник Максимчук екстрено застосовує на місці аварії тактику гасіння пожежі, яка не мала аналогів у світі – гасити пожежу невеликими групами по 5 чоловік, кожна з яких перебувала в небезпечній зоні не більше 10 хвилин, аби ніхто з них не отримав смертельну дозу радіації. Завдяки винайденій ним тактиці гасіння, яку досі застосовують в усьому світі на атомних станціях, вдалося зберегти життя сотням рядових бійців та офіцерів. Його подвиг у Чорнобилі був відзначений Президентом Росії – у 2003 році Володимир Михайлович отримав звання Героя Росії (посмертно). У Любарському районі його іменем названа Гізівщинська школа, де він навчався. Тут зусиллями рятувальників та педагогів створений музей – місце проведення «Уроків мужності».

 Із року в рік на Батьківщині ліквідаторів з нетерпінням чекають рятувальників, друзів та колег – найрідніших їх серцю людей. Рідні та знайомі ліквідаторів постійно висловлюють подяку за увагу, опіку і вирішення проблем, які не під силу самостійно подолати сім’ям, котрі втратили своїх братів, чоловіків та синів.

Як символ поваги і пам’яті, керівництво управління ДСНС та ветерани відвідали музеї в Гізівщинській та Великохайчанській загальноосвітніх школах, де навчалися Володимир Максимчук та Микола Ващук. Сьогодні школи носять їхні імена. До меморіальної дошки та пам’ятника героям-ліквідаторам поклали квіти.

 Повертаючись додому, рятувальники підсвідомо вже думають про те, чим допомогти та підбадьорити сім’ї ліквідаторів наступного року. Родини, в яких виросли герої, не заслуговують на байдужість від держави та оточуючих людей. Чорнобильська біда постукалась в домівки майбутніх ліквідаторів і принесла в їхні життя достатньо болю та страждань. Отож у день 29-ї річниці Чорнобильської трагедії давайте всі разом вшануємо пам'ять тих сміливців, які врятували життя на Землі. Вічна пам'ять героям!

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Житомирщина #рятувальники #ЧАЕС #герої #вшанування
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...