16 вересня у Житомирі відбулося відкриття меморіальної дошки професійному революціонеру, борцю за волю українського народу, українському громадському та політичному діячу, дисиденту Бабичу Сергію Олексійовичу. Дошку було встановлено на фасаді багатоповерхового житлового будинку №6 по вулиці Кафедральній, де Сергій Бабич проживав в період з 1994 по 2016 рік.
У заході взяли участь рідні та друзі Сергія Бабича, представники громадських організацій, науковці, журналісти.
Після освячення дошки та проведення керуючим Житомирською єпархією, єпископом Житомирським і Овруцьким Паїсієм поминальної молитви учасники заходу ділилися спогадами про Сергія Бабича.
Василь Овсієнко, дисидент, побратим Сергія Бабича:
Олександр Козицький, член єпархіальної ради Житомирської та Овруцької єпархії:
Юрій Ущаповський, викладач ЖДТУ:
Олександр Батанов, голова Житомирського обласного осередку Всеукраїнського об’єднання «За помісну Україну»:
Сергій Олексійович Бабич— український громадський та політичний діяч, дисидент, націоналіст, багаторічний в'язень радянських таборів, де провів у неволі 27 років і 4 місяці.
Після звільнення Сергій Бабич вступив в Українську Гельсінську Спілку, а з її перетворенням на партію став членом Української Республіканської партії. З леґалізацією в 1992 році ОУН(б) в Україні під назвою «Конгрес українських націоналістів»очолював її Житомирську обласну організацію.
Указом Президента України В. Ющенка №939/209 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Свободи» від 18 листопада 2009 року «за визначний особистий внесок у відстоювання національної ідеї, становлення і розвиток Української незалежної держави та політичну і громадську діяльність» С. Бабич нагороджений орденом «За мужність» І ступеня.
Похований 25 серпня 2016 року поруч із батьком, матір'ю, братами і сестрами у рідному селі Рогачів.