Унікальний парк-музей поліського бортництва на Коростенщині

11:30, 10 серпня 2020 р.

Суспільство

Надійне джерело

Вулики із столітнім минулим, – у с. Ходаки на території дендропарку «Перемога», започаткованого академіком Анатолієм Потопальським, утримуються бортьова пасіка і пасіка медового направлення. Зібрані борті, яким вже 100 і більше років. Таким чином на Житомирщині намагаються відродити українську історію.

Голова спілки пасічників Коростенщини «Медове Полісся» Володимир Клименко сам бджоляр. Цією справою займається із 2012 року. Нині пасіка налічує більше 150 бджолосімей медового направлення. Також є і материнські сім’ї, з яких ведеться селекція і виводяться бджолині матки.

«З однодумцями і небайдужими людьми по області і районі були зібрані борті, вік яких 100 і більше років. Це зроблено для того, щоб повернутися до своєї історії, як воно було 100-200 років назад. Нині бортьова алея налічує 15 робочих бортів, де утримуються бджоли здебільшого нашої поліської породи», – розповідає бджоляр.

Шановні жителі району. Хто хоче відвідати наш парк, ми завжди раді будемо вас бачити на території цього парку, де ми розкажемо, покажемо, як ми відроджуємо традиції наших предків. У кого є можливість, бажання допомогти нам в створенні цього парку-музею, будь ласка, звертайтеся. Розкажемо і будемо разом займатися відродженням цієї справи.

Розповідає бджоляр і про власну пасіку – кочову пасіку медового направлення, яка розміщена на причепах.

«Це більш сучасні методи бджільництва. Багатокорпусні вулики, сітчасте дно, рамка на 145 мм. На початку 2019 року після багатьох викликів своїх товаришів, колег-пасічників по інших районах та областях мною була надана ідея до небайдужих людей про створення громадської організації, яку у березні 2019 року ми успішно створили. Наразі організація налічує близько 100 бджолярів різних направлень: пакетного бджільництва, медового направлення, матковивідної справи і просто людей – любителів цієї справи. Наша організація тісно співпрацює з райдержадміністрацією, міськвиконкомом і всіма селищними радами. Куди б ми не зверталися – нам завжди дають чіткі відповіді на наші питання або допомагають у вирішенні проблемних питань, які виникають в ході нашої роботи», – наголошує Володимир Клименко.

У спілці пасічників Коростенщини кажуть: наразі галузь бджільництва знаходиться в занепаді. Фінансування мінімальне. Бджолярам важко займатися бджільництвом. Проте завдяки совісним аграріям, які сіють медоносні культури, зокрема соняшники і гречку, це дозволяє їм тримається на плаву. Але ситуація критична, оскільки мають місце потрави. Така проблема виникає майже кожного року і її, на жаль, мирно вирішити не завжди вдається.

«Хотілося б звернутися до аграріїв, які зайшли на нашу поліську землю. Аграрії або забороненими препаратами, або в денну пору доби обробляють свої поля. Здебільшого це отрутохімікати контактної дії, які діють на бджолу тільки під час прямого потрапляння. Що це веде за собою? Це те, що коли бджола літає для збору нектару, наприклад, на поля соняшника, і на неї потрапляє цей отрутохімікат, бджола до вулика вже не повертається. Є бджоли – меду немає. Хотілось би звернутися до аграріїв, сісти за круглий стіл переговорів і якось спільно вирішувати ці питання. Бо, як відомо, рослина, запилена бджолою, дає на 30 і більше відсотків врожаю», – розповідає Володимир Клименко.

Анастасія Бондарчук, ctv.ua