Дама в інтер’єрі.
У Житомирському обласному краєзнавчому музеї зберігається невелика колекція голландського живопису XVII століття. Частина творів надійшла до музею в 1919 році з художньої колекції барона Івана де Шодуара (м. Житомир).
У духовній атмосфері Голландії, яка в результаті революції отримала незалежність, республіканський устрій, позбулася тискукатолицької церкви, запанувала атмосфера свободи і творчості. Найважливішою темою голландського мистецтва було приватне життя людини, що і відобразилося у картинах живописців, які описували бюргерське розмірене повсякденне існування. Художників називали “малими голландцями”. Виникнення цього терміну пояснюється двома причинами: по-перше, невеликими розмірами полотен; по-друге, інтересом живописців XVII століття до «малих», камерних сюжетів, переважно з повсякденного життя. Дії відбуваються в затишних кімнатах голландської буржуазії, іноді на тлі ландшафту; герої зігріті почуттям тепла та інтимності.
Однією з перлин голландського зібрання в художній колекції Житомирського краєзнавчого музею є робота Карела Слаббарта “Дама в кімнаті після повернення із церкви”.
Про життя живописця відомо небагато. Карел Слаббарт народився близько 1619 року в Зірікзее в голландській провінції Зеландія. В 1645 році в Амстердамі він одружився з Корнелією Буверс. Молоде подружжя оселяється в Мідделбурзі. Їхнє спільне життя тривало недовго, адже між 1650-1654 роками Слаббарт пише вже посмертний портрет коханої дружини. На жаль, інших подробиць з життя подружжя ми не знаємо. Збереглася лише невелика кількість робіт Слаббарта - в основному жанрові сцени, портрети. Карел Слаббарт помер в місті Лейдені в 1654 році. Похований був в Мідделбурзі 6 листопада того ж року.
На картині з колекції Житомирського краєзнавчого музею, Карел Слаббарт на передньому плані зображує найімовірніше, свою дружину, Корнелію Буверс. Художник відвертий у своєму прагненні опоетизувати образ коханої дружини. Настрій спокою панує в композиції, переймаючи і постать молодої, гарно вбраної жінки, і простір, чистий інтер’єр, залитий широким струменем денного світла, що лине з під пишної завіси. Для картин живописця характерний вишуканий малюнок зі спокійним колоритом і ненав'язливими колірними акцентами. Здається, що Корнелія трохи задумлива, засмучена. Можна припустити, що молода жінка пережила якусь особисту втрату, драму. Про це живописець нам натякає за допомогою декількох деталей. Поряд з Корнелією на столику зображена книга, імовірно Святе Письмо. Молода жінка можливо, щойно прийшла з церкви. На картині, що висить на стіні ліворуч, представлено сцену зі Старого Заповіту. Можна побачити юнака Товію, що за вказівкою янгола виловив у річці рибу, жовч якої зцілила очі його сліпого батька. Праворуч вглибині перед відкритим вікном стоїть вірджинел (певний різновид клавесина) з відкинутою кришкою. На ній можна прочитати латинський напис «musica letitiae comes, medicina dolorum» («музика супроводжує радість та лікує страждання»). Поряд, бачимо найулюбленішого песика господині, який мабуть є її втіхою та розрадою. Собака є символом вірності, захисту та самопожертви. Зовнішність молодої жінки дихає моральною чистотою, а предмети, які її оточують, написані з дивовижною життєвою достовірністю.
В голландському живописі XVII століття особливої поетичності набуває інтер'єр, оскільки життя голландців протікало в основному в будинку. Характерною рисою художнього стилю «малих голландців» виступає поезія рамок, з властивістю вирізати випадкову область простору картини та надати їй цілісності, насиченості світла й кольору. Такий ефект застосовує Карел Слаббарт: фрагмент завіси по лівому краю роботи, картина в темній рамці на освітленій стіні. Далі подвійний арочний вхід до іншої кімнати, знову завіса, відкриваюча очам мальовничий куточок освітленої музичної кімнати з клавесином, фрагмент відчиненого вікна з блакитним небом й зеленим гілками дерев – все це створює цілу систему рамок, завдяки чому інтер’єр, в сутності одноманітний, стає більш привабливим.
Малі голландці володіли дивовижною здатністю в своїх картинах на мить зупиняти дію, час. Це можна відчути і в роботі Карела Слаббарта. Ця здатність робила композиції ще більш привабливим та створювала відчуття певної загадковості в роботах голландських живописців XVII століття.
Старший науковий співробітник
художнього відділу Житомирського обласного краєзнавчого
Вікторія Винокурова
Читайте також: У Житомирі 15 квітня планують завершити опалювальний сезон
Читайте також: Унікальні місця Житомирщини: дивовижний малинський підводний музей. ФОТО