Розумний і перебірливий: Климент Квітка у спогадах названої сестри

11:14, 8 лютого 2022 р.
КЛИМЕНТ КВІТКА
Культура
Надійне джерело

На днях виповнилося 142 роки від дня народження Климента Васильовича Квітки – видатного музикознавця, одного з основоположників української музичної етнографії, фахівця світового рівня, юриста за освітою, чоловіка Лесі Українки. Цій події присвячено багато публікацій.

Читайте також: Відійшла у вічність ціла епоха: у 104 роки зупинилося серце найстаршої жительки Брониківської громади на Житомирщині

Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки запропонував цікавий матеріал – фрагменти спогадів Марії Собіневської. Вона була молодшою за Климента Васильовича на 17 років, проте пам’ятала його добре. Вони разом виховувалися у прийомній сім’ї Олександра і Феоктисти Карпових в Києві. Згодом проживала з ним і Лесею Українкою в Грузії.

Після одруження з Бешкуровим у 1915 році Марія Миколаївна не підтримувала зв’язків з К. Квіткою. У 1925 році він написав до неї лист, в якому пропонував допомогу, підтримку, але за сімейними клопотами вона так і не відповіла. Чим він їй найбільше запам’ятався, читайте далі:

"Кльоня був розумним, здібним".

"Феоктисту Семенівну називав мамою і звертався до неї на "Ви". А я не захотіла називати її мамою, не захотіла, щоб мене удочерили, сказавши, що у мене є мама".

"Кльоня був дуже перебірливий. "Мамо, я не можу їсти баранину, - говорив за обідом, - краще б яловичину, свинину я теж не люблю". Тьотя Фаня спокійно йому відповідала, дивлячись на блюдо з бараниною: "Адже це і є яловичина, Кльоню". І він спокійно їсть "яловичину".

"А як він збирався в церкву. Вставав ледь-ледь: то нездужав, то не досипав, то не знає, де його форма. Накінець одягався, йшов до церкви, відвідини якої були обов'язковими для службовців. Церква знаходилася далекувато, треба було їхати. Але не проходило й години, як Кльоня вже на порозі в гарному настрої. Тьотя Фаня запитує: "Кльоню, ти був у церкві? Знову матимеш неприємності". А Кльоня їй спокійно відповідав: "Служба швидко скінчилася".

"Якось він мене запитав: "Марусю, ти проходиш в гімназії дроби, проценти?" - "Звичайно", - відповіла я. "Тоді порахуй, скільки у царя Миколи ІІ у жилах російської крові, якщо у нього всі предки жіночого роду - німці, та й у сина його Олексіямати теж німкеня. Ну, скільки?" Тьотя Фаня не дозволила мені визначити: "Кльоню, ти ніяк не можеш заспокоїтись, ранувато їй бути підозрілою. Досить того, що ти в незгоді з поліцією".

"Кльоня хотів, щоб я вчила польську мову - як свою рідну, - адже батьки мої були поляки. "Обов'язково треба знати свою рідну мову", - говорив він".

Читайте також: На Житомирщині майстер створює із скляних відходів вітражі, — ФОТО

Спогади датуються 11.05.1986 р. (м. Кисловодськ).

Джерело: Скрипка Т. "Спогади про Лесю Українку". - К: Темпора, 2017. - 368 с.: іл. (Марія Собіневська-Бешкурова. Спогади про моє життя в сім'ї Карпових-Квіток).

К. В. Квітка (1880 - 1953).

Зліва направо: Маруся Собіневська, Феоктиста Карпова, КЛИМЕНТ КВІТКА, Лариса Косач-Квітка. Кутаїсі, 1911 рік. Джерело: Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка.

Перший ряд (зліва направо): Леся Українка, Світозар Драгоманов (син Михайла Драгоманова), Ольга Косач-Кривинюк, Олександра Шимановська (сестра Петра Косача), Марія Карташевська (кума Ольги та Петра Косачів) і собака Кудля. Другий ряд: Михайло Кривинюк (чоловік Ольги Косач), КЛИМЕНТ КВІТКА, Ізидора Косач, Олена Пчілка. Гадяч, урочище Зелений Гай, 1906 рік.

леся українка житомирщина житомирська область письменниця поетеса новини інформація література історія спогади новини житомира новини житомирщини лариса петрівна квітка косач климент климент квітка