Володимир, більш відомий серед побратимів за позивним «Дим», президент байкерського клубу у своєму рідному місті і одночасно - професійний військовий. Кар'єру в Національній гвардії України Володимир розпочав одразу із строкової служби, по закінченню якої залишився на контракт і твердо вирішив для себе опанувати військову справу досконало. Зараз "Дим" стоїть на обороні України, так само як і майже всі його двоколісні друзі.
Гвардієць розповідає, що майже всі його мото-побратими з перших днів російського нападу приєдналися до оборонців країни. Розосередилися по різних структурах - МВС України, Збройні Сили України / The Armed Forces of Ukraine, НГУ, а ті, хто не призовний з якихось причин - займаються різноманітною волонтерською підтримкою війська і вимушених переселенців. Говорить, що байкери взагалі відрізняються від інших субкультур саме потягом до свободи. Поняття свободи тут зведено в культ, і що для мотобратства війна - це надзвичайна мотивація для кожного стати в боротьбі за свободу і зробити світ кращим. Прикласти всі зусилля, застосувати всі вміння і навички, і хоч це звучить парадоксально - творити добро і воювати за мир.
Вдома на Володимира чекає мати Ірина, яка завжди і в усьому підтримує сина. Розділяє його цивільне захоплення мотоциклами і військове прагнення перемоги. Ірина висловлює слова підтримки нашим військовим і стверджує, що вже скоро ми житимемо в мирі у вільній європейській Україні, а перед Володимиром будуть відкриті тисячі кілометрів доріг для його залізного коня.
Байкерська субкультура розвинена у всьому світі. Об'єднання, різноформатні клуби, фанати окремих марок чи моделей, кастомайзери, колекціонери раритетних мото є в кожному містечку кожної країни. Через таку строкатість в байкерських колах навіть існувало неписане правило "Байкери - поза політикою". Існувало до повномасштабної російської агресії. "Дим" говорить: