Отакі вони, оці Гарні!
Чи так воно було чи ні, я того достеменно не знаю, але в часи Запорізької Січі козаки у своїх реєстрах записували новоприбулих по прізвищу, а і давали їм свої влучні прізвиська. Наприклад, Неїжкаші, Нездийминога, Добривечір та інші. Ніхто не ображався, проте…
Мабуть, одного разу до козацького коша прибився красивий, статний парубок. І за його характер, і за добре серце згодом прозвали його Гарним. Так і з’явились потому на полтавських землях нащадки того пращура з таким непересічним прізвищем.
Читайте також: Президент Чехії зустрівся з маленькою коростенкою, яку цькували діти в школі, — ВІДЕО
Нині живуть Гарні у невеличкому селі Сингаї неподалік тихоплинної річечки Синявки.
Туди родина приходить тоді, коли тато вдома. Рідко його бачать дружина Уляна і четверо дівчаток – Альона, Мілана, Машенька і найменшенька Сашенька, бо він працює в Києві. Треба ж годувати цю велику сімейку.
Найбільшою радістю є для всіх спіймані карасики, пліточки. Але буває й так, що коли нічого не ловиться, тоді просто покидають корм у хвилі річки і додому.