Це іще одна історія про те, як знання іноземної мови може допомогти здійснити мрію.
Ця історія майже казкова. Навіть хочеться так і почати: жила-була дівчинка, яка мріяла побачити море і, побачивши його одного разу, закохалася в нього назавжди. Закохалася так, що не могла собі уявити своє життя без сонця, плескоту хвиль і безмежної щирої синяви над морем. А потім ця мрія росла-росла разом з дівчинкою і виросла у ще більшу мрію... Звісно, що можна просто мріяти — і це прекрасно, а чому б ні? Це добре, коли людина мріє. А можна мріяти і рухатися до своєї мрії.
Правда, Наталія Морозюк-Джан?
Ця людина здійснила свою казкову, яскраву, незвичайну і звичайну водночас мрію — бути щасливою і жити біля моря. Зустрічати ранок на березі моря і починати його з чашечки кави, ловити цілунки морського бризу і радіти прийдешньому дню. Єдине засмучує зараз дорослу вже дівчинку, маму, дружину — війна, яка точиться в рідному краї, по той бік Чорного моря. Це єдине, що робить погляд її сумним.
Ось, її історія для тих, хто стежить за нашим проєктом «Випускники про ННІ іноземної філології: історії успіху»: