Щоб отримати зарплату, треба одружитися. Тільки так у Житомирі працівники трамвайно-тролейбусного управління можуть отримати свою зарплатню. На підприємстві затримують зарплату, видають її невеликими частинами, або одному з робітників, якщо тут працює уся сімя. І лише напередодні весілля є шанс отримати усі зароблені гроші. Заборгованість на підприємстві понад 3 місяці, тобто більш як 3 мільйони гривень.У Житомирі навіть створено примирну комісію, задля вирішення колективного трудового спору між найманими працівниками ТТУ та міською радою. До складу комісії включено представників обох сторін. Мета їх роботи – погашення заборгованості із зарплати. На першому засіданні побувала наша знімальна група.
У Житомирі водії тролейбусів голодують, через недоїдання люди непритомніють на роботі.
Сергій Невмержицький – голова незалежної первинної профспілки КП «Житомирське трамвайне-тролейбусне управління»: "З інструктажа ідем, чоловік прям перед глазами бум – і упав. Спрашую «чого?, що случилося?» – говорить «я 3 дня не їла». Думайте добре, щоб не було потім, що тролейбус – водій потіряв сознаніє – і не було, що десь у стовпі стояв з цими пасажирами".
КОСТЯНТИН ПІДПОКРОВНИЙ – начальник управління транспорту і зв’язку міської ради: "Надання технічного обслуговування щодо створення там бази техобслуговування, мийки, випуску механіка і медика, десь можливо на 100-150 транспортних засобів. Це дало б до кінця року залучити додатково 1,5 млн грн."економісти розробили цілу низку заходів підвищення прибутковості ТТУ, очікують, що до кінця року підприємство додатково заробить 7 мільйонів гривень. Однак, уже цими днями комісія примирна передасть листи до Верховної ради та Кабміну з проханнями збільшити субвенцію на 11 мільйонів гривень. Але для цього потрібно показати й свою конкретну роботу.
Іван Закусило – заступник голови Житомирської міської ради: "Просити грошей не можемо, ми повинні показати: оце ми зробили і зробимо, але повністю не зможемо закрити проблему без допомоги, тоді нам назустріч підуть".
Тим часом працівники ТТУ щоденно виконують свою роботу і вже звично чекають заробленого.