Тиждень паліативної допомоги

З 10 по 17 жовтня в Україні проходить тиждень паліативної допомоги. Паліатив – у перекладі з латині – означає допомогу часткову. Саме цим займаються хосписи – заклади для лежачих невиліковних хворих. Вилікувати хвору вже не можна, тут лише полегшують і роблять приємнішими останні дні. А якої допомоги потребує сам хоспис? Про це дізнавалася наша знімальна група в хосписі святої Єлени в Коростені.Цю жінку сюди привезли тільки вчора з онко останньої стадії. Її вже терзає нестерпний біль, вона вже не може ходити, не може навіть повернутися і потребує цілодобового догляду. В неї є син, але доглядати її не може – він працює і заробляє на хліб. Але зарплата  найняти доглядачку не дозволяє. Тож хоспис тут найкращий вихід: адже тут є належний догляд, і медичні процедури.Коростенський хоспис нині має 50 ліжок для таких невиліковних хворих. Це –люди різного віку. Як правило – жертви тяжких інсультів та інфарктів, онко, аварій на шляхах . Як вдається організувати тут хворим пристойні умови, харчування, лікування?Людмила Буслаєва, завідуюча хосписом св.Єлени: "На цей рік 88 тисяч гривень на енергоносії дала Корост енська міська влада, при потребі на це 120 тис.грн.. мінімальну зарплату персоналу платить Червоний Хрест. Решту дістаємо самі, як можемо."Працівники хоспису – ентузіасти, яких нині майже немає. Вони самі обробляють два гектари землі і вирощують там овочі, щоб було чим годувати хворих. Самі шукають благодійників – і знаходять -  частіше за кордоном. Допомагає міська влада. Але впевненості в тому, що так буде завтра – нема, адже нема підтримки держави. Чи не тому із 20 хосписів, що були в Україні, нині лишилось тільки 8? Працівники хоспису переконані: такий заклад потрібен  в кожному місті, бо горе є скрізь.Тож, може хоч тиждень паліативної допомоги відкриє цю болючу проблему для суспільства?