1 січня. Цей день в історії

Пожії дня

153 до н. е. - для швидкої відправки консула на війну до Іспанії жерці Риму перенесли день початку річного терміну консульства з 1 березня на 1 січня.
З 46 р. до н. е. 1 січня стало початком року і в громадянському календарі

104 до н. е. - римський консул Гай Марій провів по Риму полоненого царя Нумідії Югурту, який був страчений через шість днів після цього.

49 до н. е. - римський сенат зажадав від полководця Гая Юлія Цезаря розпустити війська. Коли Цезар відмовився, сенат 7 січня передав усім вищим посадовим особам та народним трибунам диктаторські повноваження для захисту республіки. У відповідь Цезар з одним легіоном 10 січня перейшов річку Рубікон, кордон між Галлією та Італією. Так почалася громадянська війна в Римі

1622 - папська канцелярія вирішила вважати 1 січня початком року (до того було 25 березня)

1700 – указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий Рік був перенесений на 1 січня

1709 - Петро I в'їхав до Москви після Полтавської битви, провівши парад полонених шведів

1788 – заснована у 1785 р. Джоном Уолтером англійська газета «The Daily Universal Register» після 940 випусків перейменована у „The Times”

1801 - після жорстокого придушення в 1798 р. повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об'єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент.
Згідно з «Актом про унію» 1800 р. Ірландія була об'єднана з Англією. З 1 січня 1801 року на карті світу з'явилося Об'єднане Королівство Великої Британії та Ірландії. Лише у XX ст. Ірландія стала незалежною державою, причому частина країни (Північна Ірландія), як і раніше, входить до складу Великої Британії

1801 - астроном із Палермо Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Церера

1804 – проголошена незалежність Гаїті (від Франції)

1839 - у Петербурзі випущений перший номер журналу «Вітчизняні записки»

1863 - президент США Авраам Лінкольн видав маніфест про звільнення рабів

1887 - королева Великої Британії Вікторія проголошена імператрицею Індії

1890 – італійський уряд оголосив Еритрею колонією Італії

1901 – Нігерія стала протекторатом Британії

1901 – набрав чинності акт британського парламенту про створення Австралійського Союзу, за яким колишні австралійські колонії (Новий Південний Уельс, Квінсленд, Вікторія, Південна Австралія, Тасманія та Західна Австралія) стали федерацією зі статутом британського домініону

1909 - у Великій Британії проведені перші виплати пенсій

1912 - у Нанкіні проголошена Китайська республіка

1918 - Полтаву залишили війська УНР. Вступ до міста радянських частин під командуванням Михайла Муравйова. Також червоні оволоділи Павлоградом

1918 - більшовики призначили Серго Орджонікідзе тимчасовим надзвичайним комісаром України

1919 - Директорія УНР проголосила “Закон про автокефалію Української Православної Церкви” і створення її керівного органу - Українського Церковного Синоду

1919 - затвердження Директорією УНР закону про державну мову в Українській Народній Республіці.
Українська мова ставала обов’язковою для вжитку в армії, флоті, всіх урядових і загальногромадських публічно–правових установах

1919 - Українська національна Рада (УНРада) та Державний секретаріат переїхали до Станіславова (нині Івано-Франківськ), який став столицею ЗУНР

1919 - біля берегів Шотландії затонув англійський корабель «Йолейр», загинуло 270 осіб

1919 - утворена Білоруська РСР.
30 грудня 1918 р. у Смоленську відкрилася VI Північно-західна обласна конференція РКП(б), на якій були представлені всі комуністичні організації, розташовані на території Білорусії. Конференція оголосила себе першим з'їздом комуністичної партії більшовиків Білорусії. З'їзд прийняв рішення про проголошення БРСР та затвердив склад Тимчасового революційного робітничо-селянського уряду. 1 січня створений уряд опублікував маніфест про основні засади державного устрою Білорусії

1920 - до Черкас вступили частини Червоної армії

1921 - у Києві почала видаватися щоденна газета "Київський пролетар" – орган Київського губернського ревкому та губернської ради професійних спілок

1924 - у Москві вийшов перший номер газети «Красная звезда»

1925 – столиця Норвегії Христіанія була перейменована в Осло

1927 – Туреччина перейшла на григоріанський календар: після 18 грудня 1926 р. одразу настало 1 січня 1927 р.

1928 - у Празі почалося видання газети "Розбудова нації" – органу Проводу українських націоналістів

1930 - у Єгипті після перемоги на виборах націоналістичної партії «Вафд» її лідер Нахас-паша сформував уряд

1932 – відкритий Нижньогородський автомобільний завод ім. Молотова (пізніше - Горьковський автомобільний завод - «ГАЗ»)

1935 - у Туреччині введені обов'язкові прізвища (раніше громадяни могли їх мати або не мати) і скасовані феодальні титули

1940 - азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт

1942 - 26 держав підписали Вашингтонську декларацію, створена антигітлерівська коаліція

1944 - у ніч на 1 січня по всесоюзному радіо вперше прозвучав державний гімн СРСР на музику Олександра Александрова - «Союз нерушимий». «Інтернаціонал» залишився партійним гімном Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків)
    1959 — Перемога Кубинської революції.

Народилися

    1823 — Шандор Петефі, угорський поет, публіцист, революційний діяч
    1863 — П'єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань
    1892 — Шатьєндранат Бозе, індійський фізик, один з творців квантової статистики
    1909 — Степан Бандера, голова проводу ОУН 1940–1959
    1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані
    1885 — газета "БУКОВИНА", видання, першим редактором якого був письменник Юрій Федькович
    1916 — Лопушанська Олександра Іванівна, доктор хімічних наук, заслужений працівник вищої школи УРСР, почесний громадянин м. Чернівці, почесний професор ЧНУ ім. Ю. Федьковича
    1932 — Фокшук Василь Костянтинович, копозитор, диригент, фольклорист, педагог, заслужений працівник культури УРСР
    1933 — Сулятицький Тадей Васильович, театральний діяч, заслужений працівник культури УРСР, член Національної спілки театральних діячів, автор монографії «Чернівецький обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської»
    1942 — Свердюк Аніфатій, поет, художник, актор, лауреат премій ім. Григорія Гараса, Дмитра Загула
    1946 — Гаврилюк Йосип Федорович, журналіст, член НСЖУ, редактор, краєзнавець Буковини
    1947 — Кривий Василь Дмитрович, публіцист, редактор, член НСЖУ, лауреат премії ім. В'ячеслава Чорновола
    1947 — Куєк Мирослав Іванович, поет, заслужений журналіст України (батька відомої співачки Ані Лорак)
    1946 — Каплієнко Ніна Германівна, співачка (сопрано), режисер-постановник, заслужена артистка України
    1948 — Лісовенко Василь Григорович, голова правління ПП ВКФ "Кераміка — «Буковна» у м. Черніці
    1950 — Вознюк Володимир Оксентійович , український поет, перекладач, літературознавець, директор літературно-меморівального музею Ольги Кобилянської, лауреат премій імені Сидора Воробкевича, Дмитра Загула, Ольги Кобилянської, Павла Тичини, братів Лепких
    1959 — Леонід Васильович КОРІНЕЦЬ, естрадний співак, соліст Чернівецької обласноїфілармонії, заслужений артист України
    1951 — Манолій МІГАЙЧУК, медик, начальник обласного госпіталю інвалідв ВВв в м. Чернвці
    1951 — Михайленко Олена Миколаївна, художник декоративно-прикладного мистецтва, член НСХУ, заслужений працівник культури України, лауреат відзнаки «За подвижництво в культурі», лауреат премії ім. Георгія Гараса
    1952 — Володимир Прокопович ОМЕЛЬЯНЧУК, науковець, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
    1953 — Чередарик Людмила Флорівна, член НСЖУ, редактор газети «Версії», лауреат премії ім. Володимира Бабляка
    1954 — Задорожний Василь Дмитрович, медик, головний лікар обласного центру здоров'я у Чрнівцях
    1954 — Томків Анатолій Миколайович, журналіст, редактор, літератор
    1957 — Джуран Василь Тодорович, поет, журналіст, редактор, лауреат премій імені Григорія Шабашкевича, Івана Бажанського, республіканського конкурсу «Українська мова — мова державна»
    1957 — Кожелянко Василь Дмитрович, український письменник, автор книг: «Дефіляда в Москві», «Срібний павук», «Третє поле», «Чужий»… Лауреат конкурсу «Коронація слова»
    1963 — Савчук Оксана Василівна, українська співачка (дует «Писанка»), заслужена артистка України, лауреат премії ім. Сидора Воробкевича, нагороджена найвищою нагородою Української греко-католицької церкви медалю «Божої Матері»
    1975 — Созанський Йосип Йосипович , диригент, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім. Сидора Воробкевича
    1993 — "GAZETA DE HERTA" / "ГЕРЦАЇВСЬКА ГАЗЕТА ", видання румунської мовою у м. Герца Чернівецької області (головний редактор, член НСЖУ Василь Бику)

Померли

    1647 — святий Петро Могила, політичний, церковний і освітній діяч України, з 1633 року митрополит Київський і Галицький
    1748 — Йоганн Бернуллі, швейцарський математик
    1862 — Михайло Остроградський, український математик
    1894 — Генріх Герц, німецький вчений, який першим отримав електромагнітні хвилі

Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Виклад
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку