Щоб перелічити жителів Малих Кліщів на Житомирщині, вистачить пальців однієї руки

Вечірньої пори в селі Малі Кліщі, що в Народицькому районі, вікна майже всіх хат залишаються темними. І річ не в проблемах із електроенергією. Просто місцеве населення, як і жителі багатьох радіоактивно забруднених населених пунктів, залишили свої домівки багато років тому. Але не всі, пише у своєму нарисі Голос України.

Одній із останніх мешканок Малих Кліщів Ользі Лаговській пішов 91-й рік. Попри поважний вік, жінка на вигляд доволі бадьора. Розповідає про життя. Ольга Олександрівна самотньою себе не вважає. Бо з ранку до вечора чимось зайнята: влітку — одна робота, восени — інша. А весна прийшла — треба насіння готувати та город саджати. Чимало довелося їй побачити в житті: й голод пережити, й долю остарбайтера пізнати, і чорнобильське лихо відчути на собі... Каже, якщо Бог дає довге життя — треба жити. Але для цього слід працювати.

— Лінь та неробство гублять людей, а робота продовжує життя, — стверджує бабця.

Жінка з гордістю розповідає, що в свої роки сама обробляє город, ще й сусідці допомагає. Каже, що на її присадибній ділянці гарно родить практично все, хоч би що посадила. Навіть кавуни та дині велетенськими ростуть. Жартує, що це все через радіацію.

— А ви її не боїтесь? — питаю.

— Яка радіація? — обурюється вона. — Якщо й була, то вже немає. — Бачите, ми все ще живі, а чимало з тих, хто виїхав із села, давно на той світ пішли. Вимерли цілими родинами.

Бабця Оля швидко перерахувала всіх жителів Малих Кліщів.

— Ось і вся наша тісна компанія, — засміялася.

Справді, пальців на руці більше, як тут мешканців.

Дикі кабани ходять понад городом

— Односельці переселилися у Красногірку, — долучилася до розмови найближча сусідка Ольги Олександрівни та її братова — 73-річна тітка Ніна. — А ми лишилися в Малих Кліщах, бо тут пуп наш закопаний. Нам тут добре.

Так склалося, що жінки майже все життя прожили на спільному дворі. Адже колись брат Ольги не захотів іти далеко від батьків і побудував хату поряд. Саме туди привів свою Ніну.

— Коли я виходила заміж, люди в селі пліткували, що я не зможу жити поруч із двома свекрухами... Але прожили гарно, душа в душу. Тепер вже одна без одної не можемо. Шкода, що мого покійного чоловіка Адама з нами немає, дуже добрий був, слухняний.

Тітка Ніна розповіла, як колись із Адамом Олександровичем йшли до лісу по гриби.

— Він узяв величезного ножа, а мені дав патрон і сказав, що коли на нас нападуть дикі кабани, я повинна сунути їм під ніс порох. Він говорив так серйозно, що я навіть повірила йому, — сміється жінка.

— А я більше по гриби не піду, — каже бабця Оля. — Торік пішла до лісу і заблукала. Потім бачу: якесь село. Дивлюся і думаю: «Які ж гарні хати люди залишили, коли виселялися». Аж потім до мене дійшло, що це Малі Кліщі, а дивлюся я на свою хату.

Жінка розповідає, що раніше, ще «до радіації», їхнє село було великим і процвітаючим. Нараховувало понад 170 дворів, успішно діяв колгосп імені Котовського. Сьогодні від нього лишилася тільки центральна вулиця, на якій і проживають мої співрозмовниці.

— А вам не страшно жити посеред лісу?

— Було б боязно, якби не міліціянти, — маючи на увазі охорону зони радіоактивного забруднення, відповіла Ольга Олександрівна і раптом заплакала гіркими сльозами.

За словами бабусі, правоохоронці нещодавно застрелили її пса.

— Були в мене дві собачки... Одну хлопці вбили. Така гарна була, біла, відгодована. Цуценята маленькі лишилися, — бідкалася старенька. — Міліціянти до нашої криниці по воду ходили, а собака не пускала — гавкала, то вони застрелили її. Я в хаті в цей час була, аж стрепенулася від пострілу.

Жінки не розуміють, чому так охоронці зони радіоактивного забруднення повелися із твариною. Може, злякалися, що покусає? Адже загалом вони хлопці непогані: і води принесуть, і дров нарубають. А як у селі з’являються чужинці — ще й захистять.

— Якось до нас приїхали чужі люди, нібито поміняти гречку на картоплю, — розповідає тітка Ніна. — Я здогадалася, що в них тієї крупи не було — хотіли нас обікрасти. То прибіг один охоронець і вигнав їх. Більше сюди й носа не показують. Лише дикі кабани ходять понад городом. Але ми вже до цього звикли.

Світили гасовою лампою

Дикі тварини — не біда. Найбільше у Малих Кліщах бояться зими. Адже завірюха на початку зими принесла сюди справжню біду. Через те, що сніг пошкодив дроти, жителі Малих Кліщів три тижні жили без електрики.

— Світили гасовою лампою та свічками, — каже бабця Оля. — Навіть на Новий рік кожна сиділа у своїй хаті, бо в темінь страшно на вулицю виходити.

Через замети не могла дістатися до села й хлібна «лавка». Без хліба були майже два місяці — грудень та січень.

— Хліб нам привозять із Овруча, — розповідає тітка Ніна. — А олією запаслися заздалегідь.

— Я купила аж три пляшки, мені цього до Великодня вистачить, — додає Ольга Олександрівна. — Я багато не їм.

У вільний час жінки виходять на спільний двір, аби поспілкуватися. І хоча одна про одну знають усе, теми для розмов є завжди. То в світі трапляються чергові катаклізми, а то згадають молоді роки. Зазвичай із новинами свою подругу знайомить тітка Ніна. У неї — мобільний телефон і телевізор. Бабця Оля такої цивілізації не визнає. Каже, що від телевізора зовсім осліпнути можна, а дзвонити їй нікому.

— А радіо слухаєте? — питаю в Ольги Олександрівни.

— Вона глухувата, — жартома каже тітка Ніна. — Буває, як корова втече, я не можу докричатися до Олі, щоб допомогла її перейняти.

Ось так, потихеньку і дружно, живуть вірні своїй малій батьківщині останні мешканці Малих Кліщів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)
52 перегляди в серпні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань

Культура
17 по 19 серпня з 20:00-23:00 на майданчику біля кінотеатру "Жовтень" (бульвар Новий) можна буде подивитись якісну документалістику під зорями. Добірка Lampa.doc складатиметься з 11 високоякісних фільмів виробництва України і Польщі останніх років, що є учасниками та переможцями національних та міжнародних кінофестивалів. На сайті фестивалю можна ознайомитись з інформацією про всі фільми, що є в програмі Lampa.doc цього року. Окрім переглядів планується се...
Програма
Незабаром Україна відзначатиме головне державне свято - День незалежності. 24 серпня наша держава святкуватиме 27-у річницю, відколи здійснилася споконвічна мрія українців - бути господарями на своїй землі. Цього року на житомирян та гостей міста чекає цікава та різноманітна програма святкування. 17-19 серпня на майданчику біля кінотеатру «Жовтень» (бульвар Новий) з 20.00 до 23.00, у рамках заходів до Дня Державного Прапора та 27-ї річниці незалежності Ук...
Увага
У зв’язку із великою кількістю звернень громадян, зупинка водопостачання в Житомирі, запланована на 17 -19 серпня, буде перенесена на інші дати, про які буде повідомлено додатково. Нагадаємо, проведення робіт по заміні застарілих засувок, середній термін використання яких становить від 40 до 60 років, неможливо без відключення системи водопостачання у місті. В подальшому використання нових запірних елементів дасть можливість локалізовувати ділянки аварій б...
Суспільство
Приємним подарунком місту до 27-ї річниці Незалежності України буде встановлення рекорду України з тяги пожежних автомобілів на максимальну відстань. 24 серпня о 15.00 годині на паркувальному майдані ТРЦ «Глобал» мешканець міста Віктор Прокопенко намагатиметься встановити саме такий рекорд, який фіксуватимуть представники «Книги рекордів України». Запрошуємо усіх мешканців міста підтримати рекордсмена та стати свідком встановлення рекорду.
Пригоди
13 серпня о 13:32 до Служби порятунку «101» м. Житомир надійшло повідомлення про пожежу у підвалі п’ятиповерхового житлового будинку по вул. Селецька. За вказаною адресою виїхали 2 відділення вогнеборців 2-ї Державної пожежно-рятувальної частини. З’ясувалося, що до рятувальників зателефонував один із мешканців будинку. Він відчув у квартирі запах диму, але там нічого не горіло. Тож вийшов подивитися на сходову клітину, яка і виявилася задимленою. Аби зайти...
Суспільство
Сьогодні, 14 серпня православні християни та греко-католики відзначають свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, а також день семи мучеників Маккавеїв. У храмах Житомира від ранку людно. Ще більший натовп людей під храмами - продаж "маковійчиків". Оскільки цього дня вже традиційним є освячення польових трав, зернових колосків, меду та маку.  Саме на такі букети  (називають їх «маковійчик» або «маковейка») й є сьогодні попит. Ажіотаж виб...
у календарі
І за церковним, і за народним календарем 14 серпня — це свято Першого Спаса, Спаса на воді — медовий Спас. На жаль, мало хто може до пуття пригадати, що це за свято й на чию воно честь відзначається. Витлумачення самої назви також не таке вже й прозоре: мовляв, колись мак віяли й освячували тощо. Церковна традиція шанує цей день як такий, що зв'язує весь Успінський піст. Встановлено його з нагоди Божих знамень від ікон Спасителевих, Богородиці або Хреста Г...
Новини компаній
Пити достатньо води - дуже важливо. І не ми перші, хто про це говорить. Але не в кожній школі передбачена питна вода в потрібній кількості. Нашим дітям доводиться її купувати в їдальні або магазині. І вони не завжди замислюються про її необхідність. Дбати про це повинні ми з Вами. Зручний і економічний варіант - придбати багаторазову пляшку для води. З нею Ваша дитина не буде відчувати спрагу і зможе отримувати знання повноцінно. Адже зневоднення шкодить о...
Суспільство
У зв’язку з проведенням робіт по заміні теплової мережі від перехрестя з Старого Бульвару по вул. Пушкінська до вул. Чорновола (з порушенням асфальтового покриття на проїжджій частині), з 14 серпня до 20 серпня на вказаному відрізку дороги буде перекрито рух транспорту. Рух автобусного маршруту №58 "Мальованка- Діагностичний центр" буде направлено по наступним вулицям: вул. Шевченка, вул. Фещенка-Чопівського - вул. Лермонтовська - вул. Пушкінська - Діагнос...