В обласній філармонії з аншлагом пройшла прем’єра опери «Катерина»

Одвічний меседж – серцю не накажеш – майстерно, зворушливо та переконливо втілили артисти хору та симфонічного оркестру Житомирського музичного училища ім. В. С. Косенка у двох діях опери «Катерина», прем’єру якої житомиряни слухали та споглядали 26 березня переповненою залою обласної філармонії.

Причому за браком місць декому навіть довелося насолоджувався дійством стоячи. Та й аудиторія цього разу була представлена доволі широко – доторкнутися до високого мистецтва прийшли як інтелігентні люди похилого віку, так і місцеві школярі.

«Катерина» – перша українська лірична народно-побутова опера, створена 1890 року українським культурно-освітнім діячем, письменником, композитором та істориком Миколою Аркасом за однойменною поемою Тараса Шевченка.

Зрежисерували та спродюсували оперу, присвячену 200-й річниці від Дня народження Тараса Шевченка, народний артист України Григорій Артеменко і заслужений працівник культури України Борис Свириденко. Зміст опери майже ідентичний твору великого Кобзаря.

Щоправда, не зовсім зрозумілим все ж залишаться виріб концертної зали, адже при всій грандіозності заходу зала філармонії є буквально затісною. Так, оркестр розташували під сценою, тим самим потіснивши глядачів на один ряд. Хоча можливо, саме така, безпосередня, близькість і надавала можливість сповна пройнятися віртуозною грою музикантів.

Без перебільшення варто віддати належне солістам хору – викладачам училища Микола Нагірняку та Тетяні Ьерезівській, лауреату випускниці училища, студентці НМАУ ім. П. І. Чайковського Наталії Зубарєвій і студенту училища Дмитру Алексійчуку, – котрі, виконуючи партії головних дійових осіб, зуміли не лише продемонструвати відмінні вокальні здібності, а й насправді донести весь трагізм і проблематику твору.

Об’єктивності заради також зауважимо, що громада нашого міста таки виявляється на сьогодні чи то не привченою, чи то наразі не готовою до сприйняття високого мистецтва. Так, крім того, що відсотків із десять глядачів протягом першої дії опери перебували у залі у верхньому одязі, дехто, займаючи місця у перших рядах за кілька хвилин після початку, своїм запізненням ще й змушував диригента призупиняти оркестр.