А в Житомирі матюкаються українською?

Ще на початку незалежності України "авангардовий журнал Відрижка" - молодіжне видання українців Польщі - надрукував розвідку в добряче призабуту й занедбану царину української брудної лайки, а також дав деякі настанови щодо її вживання.Вкотре передруковуючи, подаємо без змін від Gazeta.ua

Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме "бля" та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище "істінно рускоє". Як же бути свідомому патріотові?

Наш народ, слава Богу, має доробок І в цій царині. Хоч і не такий значний, як у братів, але дещо є.

Система української лайки ґрунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Кацапські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики.

Матюки українські – копроректального типу, пов'язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська пайка близька до лайки європейської. Порівняйте: французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське gowno. Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, і не anus, а сраку в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus (великий сідничний м'яз - Gazeta.ua). На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідничних м'язів традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті "за межу" чи "за курку".

Одначе перейдемо від сухих дефініцій до зеленого дерева практичних настанов. Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживається позасистемне слово сцикун (сцикуха).

Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, вживаються фразеологізми: "насеру його матері!", "насеру твоїй матері" (увага: твоїй вимовляється через два т), "поцілуй мене в сраку!", "поцілуй собаку в сраку!", "йди ти в сраку!", "щоб ти всрався!"

Матеріальні збитки підсумовуються виразом "собаці під хвіст".

Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: "то гімно з'їж!"

Московські матюки дають можливість пунктуації усного мовлення ("бля" замість коми, тощо). Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена цієї чудової властивості. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом "насеру його матері" та редукованими формами даного фразеологізму "насеру матері" і "серу-матері" (вимовляється як одне слово). Проте застерігаємо – будьте обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази "насери собі в голови, щоб м'якіше спать було!"

Якщо ж на заваді вашому самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживайте індеферентні вирази "матері його ковінька", "трясця його матері", "сто копанок чортів тобі в печінку" абощо. Можливе використання евфемізмів типу "к чорту", "к бісу", "під три чорти", галицизмів "холєра", "шляґ трафив".

Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею в побуті! Пам'ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широкий матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!

Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!