Житомирському соціальному гуртожитку виповнилося п’ять років!

13 червня в приміщенні комунального закладу «Обласний соціальний гуртожиток» відбулася прес-конференція з нагоди його 5-річчя. У ній взяли участь директорка гуртожитку Оксана Куликівська, його адміністратор Тетяна Тарновська, представниця обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Людмила Гуменна, юрисконсультант Володимир Ткачук та мешканці гуртожитку.

Соціальний гуртожиток, який займає весь четвертий поверх гуртожитку ЖВПУ-І (вул. Московська, 43), надає житло для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, від 18 до 23 років (у ньому дозволяється мешкати три роки). Крім того, тут хлопців та дівчат адаптують до життя. Гуртожиток розрахований на 30 місць, вони постійно зайняті.

На прес-конференції було наголошено, що нині найбільша проблема для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - це житло.

- У червні з’являться вільні місця, щоправда, на них уже є черга, - повідомила О. Куликівська.

Вона зробила для журналістів екскурсію гуртожитком, демонструючи відмінні умови для проживання. Гуртожиток фінансують на 100 відсотків, для послуг мешканців - побутова техніка, також новий плазмовий телевізор та ноутбуки.

- Коли молодь виходить з інтернатних закладів, то часто не вміє планувати свій бюджет, закупляти продукти, користуватися пральною машиною, навіть готувати каву. Ми буквально за руку їх водимо і все показуємо, - сказала Тетяна Тарновська.

Іноді трапляється, що молода людина після інтернату немає куди повернутися, хоч законодавством передбачено, що таким категоріям населення повинно надаватися житло. Тоді вона стає безхатченком або скоює злочин та потрапляє до тюрми.

Так, один із нинішніх мешканців гуртожитку після виходу з інтернатної установи не мав де жити (його брат продав батьківський будинок) і ночував на вокзалі.

Керівництво гуртожитку разом із обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді допомагають хлопцям та дівчатам вступити до коледжу чи університету, знайти роботу, "вибити" житло чи земельну ділянку, або хоча б стати на облік на здобуття їх.

На прес-конференції було наголошено на тому, що нині найбільша проблема для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - це житло. Його дуже важко отримати, тим більше - в хорошому стані.

Журналістів цікавило, чи траплялися випадки виселення молоді з гуртожитку. Пані Оксана підтвердила, що, на жаль, такі випадки були - мешканців виселяли через асоціальну поведінку. До криміналу не доходило.

А загалом в гуртожитку мирно проживають і хлопці, і дівчата. Часом між ними виникають стосунки. Їм не стають на перешкоді, адже пара має більше шансів потім нормально влаштуватися у житті.

Гуртожиток пишається своїми вихованцями, які спромоглися щось досягнути: Ігорем, який вступив до Житомирського училища культури та мистецтв імені І. Огієнка і нині є солістом народного хору "Льонок", Антоном, котрий став танцюристом київського ансамблю, Оленою, яка має хист до малювання і вступила до Житомирського технологічного коледжу (спочатку на контрактну форму навчання, а через рік її перевели на державну) та багатьма іншими. Загалом у гуртожитку за п’ять років проживало більше 90 дітей.

Мешканці гуртожитку Анатолій та В’ячеслав під час прес-конференції звернулися до влади та небайдужих громадян, аби вони допомогли придбати для закладу тренажери, щоб діти мали змогу тренуватися та вести здоровий спосіб життя.

Щодо дозвілля, то О. Куликівська проінформувала, що мешканців гуртожитку постійно возять на екскурсії до різних міст України. Зокрема, незабаром вони поїдуть на два дні до Одеси.

У гуртожитку проживає 20-річна Олена, вагітна (вона не розповідає, хто батько дитини). Для неї в Романівському районі нещодавно виділили хату з хорошими умовами для проживання та земельною ділянкою. Благодійні організації, з якими активно співпрацює гуртожиток, надає Олені харчі, медикаменти та іншу допомогу.

- Ми постійно розвиваємося, навчаємося чомусь новому. Вболіваємо, щоб наші мешканці були захищеними та адаптувалися до реального життя, - насамкінець сказала пані Оксана.