Зарубавши дружину, чоловік ліг спати поряд

Зрозумівши, що накоїв, намагався звести рахунки з життям

Ганну Коваль (Андрієць) знайшли порубаною і порізаною на ліжку у власному будинку в Кодні Житомирського району. Співробітники міліції підозрюють чоловіка бабусі, який на поточний момент знаходиться у реанімації Житомирської центральної районної лікарні у Станишівці.

Станом на 28 квітня він так і не прийшов до тями.

Після вбивства чоловік сховав ліхтарик і ліг спати на стільцях

Смерть Ганни Коваль, матері-героїні з Кодні, яка народила і виховала п’ятьох дітей настала близько півночі, робить висновок міліцейський експерт. Чоловік покійної зарубав свою суджену сокирою і ліг спати. Все відбувалося у повній темряві. На підтвердження цього під подушкою, де спав батько родини, знайшли скривавлений ліхтарик. Сокира лежала там, де вона знаходилася перед злочином, – під лавою. Після скоєного чоловік просто витер знаряддя убивства від крові, поклав на місце і ліг спати на стільцях. Тіло мертвої дружини лежало на ліжку поряд із ним…

– Ганна Омелянівна була дуже доброю і дисциплінованою бабусею, – розповіли нам у Коднянській сільській раді. – Вона дуже слухалася сільського голову, працювала весь вік у колгоспі. Не билися, не бешкетували. Чоловік хворів на цукровий діабет. Ганна Омелянівна опікувалася ним разом із донькою Надією та її чоловіком Павлом.

Від сільської ради їдемо до будинку Андрійців. У сільраді нам пояснили, що треба їхати по дорозі на Червоне, а за церквою не праворуч, а далі – прямо. Але під самою церквою ми дещо збилися з дороги.

– Спитайте в магазині, я не місцева, – радить бабуся, яка якраз перетинає дорогу. Біля продуктового магазину стоять двоє чоловіків років тридцяти-сорока. Прізвище Андрійців їм нічого не сказало. Людей із таким прізвищем, як виявилося, у селі чимало.

– Це не ті, у яких похорон учора був? – питають чоловіки. Ми ствердно киваємо головою і вони вказують нам шлях. Він пролягає далі прямо, аж поки ми не порівнюємося із будинком, цегляні стіни якого обнесені сірою «шубою». Якраз навпроти – звичайний сільський будиночок. Біля воріт хатини стоїть маленький «фольксваген». Не помітивши нікого на подвір’ї, підходимо до сусідів, які якраз поралися у дворі. Тим часом від сусідів виходить молода дівчина у чорній хустині. Саме на неї вказують сусіди. Дівчина у чорній хустині іде до сусідів по воду. Їхня криниця замулена і води в ній немає.

Дівчина думала близько хвилини-двох, а потім, так і не набравши води повернулася на подвір’я і покликала рідних. Крім неї, у будинку були ще двоє чоловіків та ще двоє жінок. Двоє з них живуть у Кодні, середня ж донька, Тамара, живе у Житомирі. Саме вона з чоловіком і приїхала автомобілем.

Зять Павло: «Прокинувся, бо почулося, що мукає корова»

– Приводів до того, що сталося, не було, – розповідає «Суботі» Тамара Січкар, донька вбитої. – Не сварилися, не билися. Батько маму ніколи не любив. Знущався над нею. Останні роки, коли лікарі виявили в нього захворювання на цукровий діабет, чотири рази на день кололи йому інсулін, стежили за його дієтою.

Того дня родина, як завжди, полягала спати, не раніше і не пізніше.
– Десь о третій годині я захотів пити і встав із ліжка, – згадує зять Павло, який разом із дружиною жив із батьками у Кодні. – то було все тихо і спокійно. Вдруге встав коли вже починало світати. Я сплю дуже чутливо, почув ніби корова мукає. Коли встав, глянув – це не корова. Батько впав у криницю.

Криниця відтоді як замулена була накрита дерев’яною дошкою. Її ніхто не відкривав.

– Я кинув йому ланцюг, щоб він за нього вхопився. Але батько мав близько 120 кілограмів ваги. То де мені. Подзвонили в міліцію, – ті сказали самі витягайте. Тоді я вирішив покликати сусідів, а дружині наказав збудити матір, – розповідає далі зять Павло.
– Коли я зайшла до спальні і ввімкнула світло, щоб розбудити маму, відсахнулася, – її тіло було все в крові, порубане і порізане, – згадує донька Надія.

Батька родини витягали з криниці рятувальники МНС. Їх було чоловік п’ятнадцять-шістнадцять. Один рятувальник спеціально спускався у криницю, щоб обв’язати чоловіка мотузкою довкола живота. Як тільки його підняли – він утратив свідомість. До сьогодні лежить у реанімації несвідомий.

Через докори сумління вбивця хотів накласти на себе руки?

Зять згадує, що коли батька витягали з криниці, він увесь час кричав «Біс поплутав, біс поплутав!»

У самому ж селі цей випадок зіпсував коденцям Великдень, кажуть у сільській раді. На криниці зверху сліди крові, а всі пам’ятки тієї страшної ночі, окрім вилучених міліцією як докази, спалили.

Ані самі діти, ані у сільській раді нам не сказали, що бабуся Ганна ростила дітей фактично сама. У вихованні дітей батько не брав майже ніякої участі. Пожаліли лише тоді, коли захворів на діабет. Відтоді був увесь час у родині.

Звідки узялася кров на криниці – ніхто не знає. Чоловік був великий за комплекцією, стверджують у міліції, можливо, десь поранився, коли витягали. Проте коли чоловіка витягли з криниці, зять стверджує, що на його тілі були порізи в районі серця і живота. За непідтвердженими даними, одна з ран є проникаючим ножовим пораненням. Саме вона і могла, вважають наші джерела в міліції, слугувати причиною втрати свідомості. Це дає підстави правоохоронцям припускати, що чоловік намагався накласти на себе руки.

– Чому він поліз до криниці – я не знаю. Ми нею давно не користуємося. Вона замулена, а чистити її не беремося. Воду беремо у сусідів.
За однією з версій, за кілька годин після убивства, зловмисника почало мучити сумління і він хотів накласти на себе руки та скинутися у криницю. Однак утратив рівновагу і впав раніше, ніж планував, так і не довівши справу до кінця.

Станом на четвер, 28 квітня, стан убивці вкрай тяжкий і непритомний. Це не дає змоги правоохоронцям поспілкуватися із ним. Скільки ще він пробуде у такому стані – невідомо.

Роман ЗДОРИК, газета Субота

P. S. Коли ми вже від’їжджали і практично виходили з подвір’я, вже майже навздогін доньки Ганни Омелянівни попросили майже в один голос: «Будь ласка, тільки не пишіть Ганна Андрієць. Мамине прізвище Коваль. Ганна Омелянівна Коваль…» Так і зробили. По дорозі додому проїжджали передміські Сінгури Житомирського району. Саме тут, кілька років тому нині покійна Ганна Коваль з рук тодішнього керівництва Житомирського району отримувала горде звання багатодітної матері…

Редакція газети «Субота» щиро співчуває рідним і близьким покійної з приводу непоправного горя.


Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Виклад
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку