Засноване німцями у 19 столітті село поряд із містом- буде відзначати ювілей.

24 вересня нинішнього року відзначатимуть 140-річний ювілей село Малинівка та місцева школа, засновані у 1871 році приблизно у 3 кілометрах на північний схід від Малина.    
Село Малинівка було засновано німцями колоністами у 1871 році. Офіційна назва села згідно архівних документів в ті часи була колонія Малиндорф Malindorf. Німці-колоністи взяли ці землі в оренду у власниці міста Малина княгині Щербатової. В 1871 році за розпорядженням Київського лютеранського пастора Свенсона на території колонії Малиндорф Радомишльського повіту Київської губернії було утворено конфірмаційне училище для викладання Закону Божого, читання, письма, арифметики та церковного співу. Навчання проводилося на німецькій мові. Вчителем у тому училищі був міщанин Малинського товариства Кароль Фрідріхович Віхерт. За свою роботу вчитель отримував 40 карбованців сріблом в рік. 15 десятин орендної землі і будинок з опаленням. В школі навчалося 40 учнів. Училище утримувалося на кошти жителів колонії Малиндорф. У 1887році місто Малин і навколишні землі купила Катерина Семенівна Миклуха – мати відомого вченого Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая. З 1885 року німці-колоністи почали переселятися на родючі землі Росії, а саме в Поволжя та Сибір. Їх землі зайняли перші переселенці з Чехії у кількості 195 чоловік, які шукали вільних земель на Україні. Протягом двох років чехи-переселенці будували добротні будинки, надвірні будівлі і посадили фруктові сади. Орендна плата за одну десятину була 1 крб. 50коп., але згодом вона зросла до 10 крб. власниця землі Катерина Семенівна Миклуха мотивувала таке підняття орендної плати тим, що ще попередня власниця землі, княгиня Щербатова, заключила довгострокові переговори з людьми, які вже виїхали з Малинівки, але мають право користуватися цими землями. Син Катерини Семенівни – Сергій Миколайович був суддею Малинської волості Радомишльського повіту і різними способами змушував міщан колонії підписати довгострокові договори з вищесказаною орендною платою. Ті міщани, які не підпишуть довгострокові договори будуть виселені з землі, відповідно до судового рішення про запит Катерини Семенівни Миклуха на дії селян колонії Малинівка. Такі обставини змусили 12 міщан від імені всіх жителів колонії звернутися з проханням від 18 березня 1888 року до Київського Генерал-губернатора, щоб вирішити проблему, яка склалася і захистити свої права на землю. 27 квітня 1888 року міщани колонії отримали відповідь від управління юстиції Генерал-губернатора, де дії власниці землі Катерини Семенівни Миклуха визнані незаконними і не мають ніяких наслідків для жителів колонії Малинівка. В 1897 році був здійснений перший перепис населення колонії Малинівка. В колонії проживало 248 чоловік. Серед них 57 – німці-лютерани, 161- чехи католики і 30 чоловік це українські православні. На 1900 рік в Малинівці було 35 дворів де проживало 295 чоловік. На 1902 в селі була кузня, млин, невеличкий пивзавод і церковно-приходська школа де навчалося 69 учнів. Вчителем школи був Кучера Антон Іванович.
Малинівка в 20- 30 роках XX століття
Після Жовтневої революції 1917 року всі орендовані землі перейшли в користування селян, а малоземельним батракам було виділено землі з поміщицького масиву. У 1918 році в селі було створено чеську національну сільраду. Її першим секретарем був Марек Франц Францович. З цього часу село стало забудовуватися житловими будинками, садити сади і хмільники. Ціна Малинівського хмелю у 1924 році на ярмарку була максимальною 230 карбованців за пуд. Ось як описує село Малинівку невідомий автор. (Архів ІМФЕНАНУ Справа Ф 7 – 6 а /29) «Економічна основа села досить сильна. Село має нині приємний вигляд. Земля тут Чорна і родюча. Будинки розкидані поле але деякі стоять рядком. Внутрішній вигляд кожного житла досить приємна, хоча вже відчувається українізація. В кожній кухні є піч. Біля вікна стоїть стіл, який переважно використовується для їжі. У кожного на стіні є палиця з кухонним посудом. У кухні здебільшого долівка. В другій великій кімнаті, яка править за вітальню і спальню, підлогу викладено дошками. На стіні між вікнами та за буфетом, розвішано портрети членів родини та близьких родичів. Альбоми з фотографіями – рідкість, як і збірник пісень. Більшість сільської молоді гуртується у комсомолі. Ставлять вистави, але тільки українські . Хоча чеська мова тут досить чиста і можливий її розвиток. Часто влаштовують розваги. Часто ходять у місто «в кіно». І ще, не знаю звідки була занесена пісня «Чеський інтернаціонал», але тут її не співають. Дуже корисно було б звернутися до місцевого вчителя Гомолачека, щоб він виступив у ролі збирача місцевих пісень, якщо перед чужими вони співати соромляться.
В 1925 році жителі села вирішили за власні кошти побудувати школу. Вже в жовтні 1926 року розпочалось навчання в новому приміщенні початкової школи. Навчання велося чеською мовою. Тут працювали вчителями Живнустка, Борцал, і Гомолачек. В 1930- х роках пізнавати ази науки допомагали вчителі Габрієл Т.Ф. Вишневський В.Б. і Полачек М. Р. В 1934 році початкова школа була реорганізована у семирічну. З 1937 року навчання в школі відбувалось на українській мові. Важливу віху в історії села зіграв сільській комітет незаможного селянства та події, які навколо його відбулися. В 1928 року головою КНС був Вацек Йосип Йосипович. На засіданні Малинського районного КНС від 20 серпня 1928 року роботу сільського КНС визнано незадовільною, а саме :
1) Недостача втягнення бідноти в КНС ( 35 членів при можливості 83).
2) Байдуже ставлення КНС потрібно в селі організувати Хати – читальні і сільськогосподарський гурток та забов′язувати вчительство проводити читки і бесіди .
Потрібно мати облік дітей шкільного віку, і слідкувати аби всі діти відвідували школу і щоб не було попусків навчальних днів. Зробити виписку часопису «Нове життя – 1 примірник на 7 членів КНС і забов′язати вчителя проводити читання журналу членам комітету 15 лютого 1930 року голову сільської ради Грунтовича В. М.
Голову сільського комітету незаможних селян Вацика Й. Й. Та голову сільського споживчого товариства Новотного Ф. Ф. Народний суд II поділу коростенського округу засудив на 2 роки позбавлення волі за зламання класової лінії при проведенні хлібозаготівель.
14 липня 1930 року Малинський крайовий комітет незаможних селян на засіданні прийняли рішення, що суд правдиво засудив зазначених громадян і що вони не мають право на помилування. 15 березня 1930 року відбулися збори жінок села Малинівки. Тут було прийняти рішення звернутися з проханням до Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету про помилування товаришів Грунтовича, Вацека і Новотного: «Товариші Грунтович, Вацек і Новотний за час проведення хлібозаготівельної компанії приймали саму жваву участь. Їх помилки не мали корисної мети і весь час захищали інтереси незаможних жителів села. І тому збори жінок Малинівки звертаються до Президії ВУЦВК про помилування Грунтовича, Вацека і Новотного і негайне звільнення їх з під варти та повернення їм виробничих прав.»
18 березня 1930 року відбулися збори членів сільського КНС де було прийняте аналогічне рішення про помилування односельців: «Ми незаможні селяни звертаємося до вашої Верховної Влади президії ВУЦВК про помилування вищезгаданих активістів про звільнення їх з під варти і повернення їм політичних прав бо вони своїми помилками у практичній роботі не заслужили на таку тяжку кару. Вони не є соціальнонебезпечними громадянами і їх потрібно повернути до вільної і мирної праці. Ми рішуче заперечуємо рішення суду, що вищезгадані товариші заважали проведенню хлібозаготівлі. Вони не вороги Радянської влади, а захисники її зокрема незалежного селянства. Надіємось, що Верховна влада наше клопотання без ніякої затримки задовольнить.»
Збори жінок і членів КНС по даному питанню відбувалися ще раз – 27 і 29 грудня 1930 року відповідно. Президія ВУЦВК рішенням від 27 січня 1931 року рішення Малинського суду по справі Вацика, Грунтовича і Новотного залишила без змін, не врахувавши тим самим прохання малинівців про помилування.
З 1929 року по 1931 рік в селі тривала масова колективізація. В 1930 році було утворено колгосп «Чеський рольник.» Головою якого був Заржецький В.Ф.
В 1931 році в селі проживало 713 жителів. На території Малиновської сільради існувало ще 2 колгоспи.
Перший – колгосп імені Шевченка, який організований в 1930 році. Головою колгоспу був Бровинський Володимир. В колгосп входило 42 господарства і 127 членів колективу. Колгосп мав 334 гектари землі, пашні 272 гектари, сінокосу 28 гектарів. Колгосп мав електродвигун, молотарку, жатки самохідні, 18 плугів, 3 культиватори, 22 вози, 72 коня, 97 корів, 84 свині, 500 курей і 100 бджолосімей. Грошовий прибуток від продажу сільськогосподарської продукції у 1938 – 1941 роках, складав 180 тисяч карбованців.
Другий – колгосп «Політвідділ». Заснований у 1931 році. Сюди входило 140 господарств і 280 членів колективу. Головою правління був Василенко Федір. Землі 808 гектарів, пашні 680 гектарів, сінокосу 45 гектарів, іншої землі 83 гектари. Колгосп мав будинок культури, яслі, цегляний завод, хмелесушку, два вантажних автомобіля, 64 коня, 125 корів, 80 вівців, 103 свині, 730 курей і 32 бджолосім’ї . Грошовий прибуток за 1938 – 1941 рік складав 203 тисячі карбованців.
Жителів села не оминули страшні роки голодомору 1932-1933 років і політичних репресій. Невдалося вберегти від голодної смерті дві багатодітні сім’ї Гибель і Готмар. Решта жителів вижило завдяки тому, що тримали власних корів та було організовано одноразове громадське харчування для жителів села і особливо для тих, хто працював на полі і на фермі . Репресіям були віддані нівчому невинні 9 колгоспників, серед них – Копецький Павло Йосипович, столяр – Вацек Йосип Йосипович, їздовий - Черногуз Антон, Заржецький Йосип. Також було репресовані вчителі Живнустка Я. В. та Вишневський В. Б. і голова сільської ради Новотна Терезія Йосипівна
Папковський Рудольф Петрович 1879 року народження. Німець письменний. Токар смт. Малин Київської області. Заарештований 5 вересня 1937 року. Обвинувачувався за статтею 54 – 10, 54- 11 ККУРСР. За постановою НКВС/СРСР і прокурора СРСР від 29 жовтня 1937 року. Розстріляний 5 листопада 1937 року. Реабілітований у 1989 році. Бурбуля Іван Карпович 1895 року народження. Поляк. Письменник, колгоспник. Заарештований 20 листопада 1937 року. Обвинувачувався за статтею 54 – 10 ККУРСР. За постановою НКВС СРСР і прокурора СРСР від 23 грудня 1937 року. Розстріляний 2 січня 1938 року. Реабілітований у 1971 року.
Буреш Франц Францович 1905 року народження. Чех. Письменний .Бухгалтер колгоспу . Заарештований 8 липня 1938 року. Обвинувачувався в причетості до військово-шпигунської організації «Чеське дружество». За постановою трійки УНКВС по Житомирській області від 22 вересня 1938 року розстріляний 28 вересня 1938 року реабілітований у 1958 році .
Вацек Йосип Йосипович у 1880 року народження. Чех. Малописьменний. Колгоспник. Заарештований 7 січня 1938 року. Обвинувачувався за статтею 54-10 ККУРСР. За постановою НКВС СРСР від 2 лютого 1938 року ув’язнений на 10 років. Реабілітований у 1965 році.
Блох Леопольд Едуардович 1902 року народження. Німець. Письменний, формувальник заводу «Плуг» міста Малин. Заарештований 28 червня 1937 року. Обвинувачувався за статтею 54-4, 54- 10 ККУРСР. Розстріляний 14 грудня 1937 року у Житомирі. Реабілітований 1989 року.
Малинівка в роки Великої Вітчизняної Війни
2 червня 1941 року Фашистська Німеччина віроломно напала на нашу Батьківщину. Протягом 1941 1945 року з ворогом воювали 256 тисяч жителів Житомирської області серед них 153 жителі села Малинівки 22 липня 1941 року був перший обстріл села. Військові дії навколо села велися до 14 серпня 1941 року. 15 серпня 1941 року наше село було окуповано ворогом 18 жителів села переважно юнаки і дівчата були вивезені на примусові роботи до Німеччини. В боях за визволення своєї батьківщини загинуло 93 тисячі жителів Полісся Серед них 87 жителів Малинівки. За героїзм, виявлений у боротьбі з фашистськими загарбниками 89 жителів села були нагороджені орденами і медалями. 12 листопада 1943 року село Малинівка була визволена 6 армією генерал – лейтенанта Черняхівського. Після воєнні роки на території Малиновської Сільської ради проживало 46 ветеранів великої вітчизняної війни. На 01.01.2009 року на території сільської ради проживає 1 ветеран Великої Вітчизняної Війни – Расков Олексій Васильович.
В січні 1944 року в селі відновила роботу початкова школа. Вчителям школи працювали Полачек Ф. Ф . і Полачек Р.М. Директором школи був Білозор Іван Давидович .
Малинівка в II половині XX століття.
Після перемоги 9 травня 1945 року над фашистською Німеччиною почали повертатися до мирної праці жителі села. 1957 році колгосп імені Шевченка та політвідділ були об’єднані в один під назвою «Шлях до комунізму» В якому було 6,2 тисяч гектарів орної землі. В ці роки інтенсивно розвивалося господарство, велося будівництво нових господарських приміщень, зросли врожаї всіх культур. Підвищився рівень виробництва тваринницької продукції, зросли грошові доходи колгоспники притупили до перебудови свого житла. Будували добротні цегляні будинки на 4-5 кімнат і на двірні будови.1954 році місцева школа стає 8 річною. Протягом 1950-1970 років селі побудовано дитячий садок, будинок культури, адмінбудинок, магазини, бібліотека і фельшерсько – акушерський пункт . 1961 році було побудовано нове приміщення школи де навчалося 166 учнів. В різний час у стінок нашої школи розпочинали свій трудовий шлях , досвідчені педагоги Р. І. Коваленко, Ц. Й. Скремінська, О. П. Сидоренко, Н.І. Ковальчук, К. І. Самородов, В. М. Укіс. За активної участі останньої в школі були відкриті перші гуртки – «Умілі руки» танцювальний та налагоджено тимурівську роботу.
В цей час в селі проживало 610 чоловік. В повоєнні роки, завдяки самовідданій і клопіткій праці односельчан, малинівське господарство не тільки піднялося з руїн, а стало одним найкращим в області. За трудові досягнення 150 жителів села були нагороджені орденами та медалями. Серед них Ф.Ф. Полачек , Й. А. Кульганек, М. В. Фальтус Б.Й. Гостін .В. Й .Кульганек, В. В. Седлачек, М. С. Мерунко, Л.О. Туга, Ф. А. Петрачек, Й. Й. Волох. Найкращого розвитку "мільйонер" колгосп досяг за правління Цвіка С.М.1980 -1998 роки. За успіхи у розвитку сільського господарства Цвіку С.М.було присвоєно звання «Заслуженого працівника сільського господарства», а в 1997 році нагороджено відзнакою Президента України «За заслуги ІІІ ступеня». У 1985 році на честь 40-річчя перемоги в селі побудовано нову двоповерхову школу. Директором її був Захарчук О.О. Традиційними стають конкурси "Ну-мо хлопці", "Ну– мо дівчата", КВК, свято квітів, день гумору. Учні разом з вчителями здійснювали екскурсії по містах України. З 1996 року по 2001 школу очолював Литка М.Д .З 1 класу вивчають іноземну і інформатику та автосправу. На базі школи відкривається філія до вузівської підготовки Київського Політехнічного Університету.
Школа співпрацює з державною агроелогічною академією міста Житомира та педуніверситетом імені Драгоманова. В 1996 р. Малинівку відвідав Президент України Л.Д. Кучма. Саме за сприяння останього у 1999р. в селі був відкритий дитячий садок «Джерелце» на 75 місяців. Наразі у Малинівському ЗНВК «Школа-сад» навчається 226 учнів, 75 дошкільнят виховується у місцевому ДНЗ «Джерельце». Нині у начальному закладі тривають підготовчі роботи до відзначення ювілею навчального закладу і села. Створені учнівські пошукові загони, які по селу, зі слів старожилів, збирають матеріали про відомих випускників та вихідців села. Зібрані матеріали поповнять історико-краєзнавчий музей школи і села, який відкрився торік.

Історія села Малинівки»  Автор: Будакова Н. Ю.
Педагогічний керівник : Рябушкін В.А.

www.malunivka.at.ua

malin.at.ua
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)
134 перегляди в серпні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Житомирська область посідає 2 місце в загальноукраїнському рейтингу – індекс сільськогосподарського виробництва складає 109,7%. Про це повідомляє департамент агропромислового розвитку та економічної політики ОДА. За підсумками січня-липня 2018 року аграрії виробили валової продукції сільського господарства на загальну суму 3 млрд 307,1 млн грн, що на 292,5 млн грн більше показника відповідного періоду 2017 року. Продукції галузі рослинництва виробили на су...
Пригоди
Трагедія сталася вчора, 19 серпня, в Олевському районі. "У ставку втопився 29-річний чоловік, мешканець села Хмелівка. Чоловік пірнув під воду і більше не виплив. Друзі вгледіли, що він довго не з'являється на поверхні води, забили тривогу, але вдіяти нічого не могли. Після тривалих пошуків утопленика витягли на берег",- повідомили в райдержадміністрації. Нагадаємо, що За серпень вода забрала життя 8 мешканців Житомирщини, серед яких двоє дітей.
Кримінал
У Хорошівському районі правоохоронці викрили місцевого жителя у причетності до систематичних крадіжок дротів з повітряних ліній зв’язку. Досудове розслідування триває. До поліції днями надійшло повідомлення від зв’язківців про демонтаж та викрадення майже 2,5 км кабелів та сталевого дроту зі стовпів поблизу с. Грушкова Хорошівського району на загальну суму близько 75 тисяч гривень. – У результаті проведених відпрацювань та інших заходів оперативники підроз...
Пригоди
Через укус шершня до реанімаційного відділення Олевської районної лікарні госпіталізовано чоловіка, 1969 року народження, мешканця селища Бучмани. Інцидент трапився 17 серпня. На сьогодні, потерпілий вже виписаний з лікарні. Це перший випадок укусу цих комах, що стався у цьому році. До речі, останнім часом рятувальники майже щодня знищують гнізда шершнів. Зокрема, 18 серпня в селі Ліски Хорошівського району було знешкоджено чергове місце їх гніздування. То...
Пригоди
20 серпня група піротехнічних робіт Управління ДСНС Житомирщини знищила дві одиниці вибухонебезпечних предметів часів минулих війн, що були виявлені напередодні. Поблизу с. Комарівка Хорошівського району, йдучи на риболовлю, діти натрапили на небезпечне відлуння війни, що лежало біля водойми у траві. Про це вони одразу ж повідомили Службу порятунку. Прибулі за викликом фахівці ДСНС ідентифікували знахідку як артснаряд калібром 76 мм. Ще один випадок трапив...
Суспільство
Європейський тиждень мобільності (ЄТМ) проводиться щороку з 16 по 22 вересня для поширення використання альтернативних видів транспорту в пересуванні містом та їх промоції серед мешканців. Що потрібно робити? Координувати роботу команди Європейського тижня мобільності в Житомирі, Працювати з партнерами проекту, Спланувати, підготувати та реалізувати масові публічні заходи, Комунікувати із мешканцями та бізнесом, Забезпечити формальну участь та підтримку мі...
Політичні новини
Згідно з опитуванням, проведеним на початку серпня 2018 року, якщо парламентські вибори в Україні відбудуться «цієї неділі», в український парламент пройдуть шість політичних партій. Про це свідчить опитування, проведене Міжнародним дослідницьким центром BURI (Бельгійсько-Український науково-дослідний інститут). Так, найбільша підтримка українських виборців, згідно з результатами соцопитування, буде надана партії «Батьківщина» на чолі з Юлією Тимошенко (11...
Пригоди
18 серпня трапився черговий зміїний укус. До травматологічного відділення Олевської районної лікарні потрапив 51-річний мешканець с. Радовель. Як з'ясувалося, плазун укусив чоловіка за палець лівої руки на власному подвір'ї. Медики надали потерпілому необхідну допомогу. Наразі його вже виписали з лікарні. Нагадуємо, що за літо зареєстровано вже 17 випадків нападів гадюк.
Пригоди
19 серпня о 23:24 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу в гаражах, що у смт Хорошів. На місці події одразу виїхали рятувальники 22-ої Державної пожежно-рятувальної частини. З’ясувалось, що вогнем повністю охоплено два гаражі. Крім того, полум’я вже частково перекинулось на господарчу споруду, загальною площею 100 кв. м. Під її дахом знаходилось 8 невеликих сараїв. Спочатку рятувальники спрямували свої сили на відбиття від вогню господа...