Кожні чергові табори мали дещо іншу програму. В останній раз були походи вже традиційні екскурсії до Свято-Василівської церкви, Каменя Остічиного, походи до городища Нора і витоків малих річок на Городецьких Горах.
На відміну від попередніх шкіл цього разу ліцеїсти побували на оборонній лінії «ДОТів» Коростенського укріпрайону, збудованій перед другою світовою війною. А ще були створені шість моніторингових ділянок по науковій темі «Структура і запаси депонованого вуглецю деревостанами Поліського природного заповідника».
Були зроблені геоботанічні і таксаційні описи моніторингових ділянок і навіть зроблені попередні висновки. Так, об’єми депонованого вуглецю деревостанами в першу чергу залежатиь від трофності або родючості ґрунту і структури деревостанів.
Найбільше вуглекислого газу накопичують штучні деревостани сосни (лісові культури), але вони мають найбільш низькі показники біорізноманіття. Тому, ймовірно, що управління екосистемами націлене на максимальне депонування вуглецю не буде співпадати з такими цілями, як максимальне біорізноманіття, стійкість екосистем і принципи сталого розвитку.
Дослідження по цій тематиці будуть продовжені, будуть створені додаткові моніторингові ділянки і у т. ч. за межами Поліського заповідника. За результатами спільних наукових досліджень Поліського природного заповідника та Біотехнологічного Ліцею «Радовель» планується підготовка до публікації наукової статті.
Участь ліцеїстів у науковому волонтерстві – це реальний крок до знайомства ліцеїстів з професійною діяльністю лісівників, науковців, працівників природоохоронних установ і у т. ч. з науковим критичним мисленням.