Презентація збірки Юлії Мусаковської «Чоловіки, жінки і діти», що вийшла у «Видавництві Старого Лева». Це книжка дуже відвертої і глибокої поезії, де перемішано все, з чим і як ми живемо останні роки: разючі зміни, біль, страждання, втрати, війни. До відвертої розмови долучаться Оксана Куценко, яка модеруватиме зустріч.
«До збірки увійшли тексти, написані протягом 2013-2015 років, у передчутті та під час розгортання складних подій в країні, - каже поетеса. – Назви розділів збірки «Глина», «Залізо» та «Вогонь» є спробою повернутися до первісного, до того, як усе починалося, переосмислити, ідентифікувати самих себе, відділити справжнє, важливе, від штучного і другорядного. Це створення чоловіків, жінок та дітей заново, коли глина лягає на залізний каркас і запікається у вогні».
«Книги з поетичної серії ВСЛ - це завжди суголосся думок та ідей, - розповіла заступник головного редактора видавництва Катерина Міхаліцина. - Зокрема у збірці «Чоловіки, жінки і діти», окрім голосу Юлі як автора, звучить голос поетеси Маріанни Кяновської, яка стала автором сильної передмови, голоси творчої майстерні «Аґрафка» (Романи Романишин й Андрія Лесіва), які створили візуальний ряд для збірки. У цій книзі наче відкривається окремий світ, де колір переходить у слово, образ візуальний - в образ поетичний».
Ілюстрації дійсно стали емоційним доповненням до книги. Від першого розділу і до останнього сторінки поступово наливаються червоним, а в кінці збірки повністю стають багряними. Художники розповіли, що «пережили» цю збірку разом з Юлею Мусаковською, рядки віршів самі собою візуалізувалися, трансофрмувалися у зображення: «Нам дуже комфортно ілюструвати поезію, - каже Романа Романишин. - Єдине, що не за збірку кожного автора можемо братися: між мисленням поета і ілюстратора повинен виникати зв’язок. Коли такий зв’язок є – ти читаєш вірш і в твоїй уяві слова візуалізуються, трансофрмуються у зображення. Власне, над збіркою Юлі працювати було надзвичайно цікаво: її поезія пульсуюча, свіжа, водночас дуже сильна і дуже жіночна».