В Домі української культури експонується виставка художніх робіт в техніці ошибана «Флористичний живопис» Лариси Кравченко .
«Ошибана» з японської «висушена квітка» - старовинна художня техніка в творчості самураїв. Твори з природних матеріалів (пелюстки, листя, стебла) з часом втрачають кольори, і це змінює настрій і кольорову палітру твору.
Відомо декілька напрямків в техніці створення робіт, які використовує майстриня:
1) Малюнок створюють як розмальовку-аплікацію, де колір і фактура береться у природних матеріалів. Із листя вирізають заготовки і зклеюють як аплікацію, заповнюючи весь малюнок.
2) Малюнок створюють із майже незмінних листочків і пелюсток, формуючи з них одяг, фігури, і лише частково підкреслюючи щось штрихами чи лініями (руки,очі).
3) Малюнок із фарбою і рослинами на рівних. Фактура і форма самої (майже незмінної) рослини створює малюнок.
Кравченко Лариса Миколаївна народилася 29.10.1968 року в м. Суми. Закінчила 8 класів середньої школи № 10, де одночасно навчалася в музичній школі по класу фортепіано (1976-1984).У 1984 році поступила на навчання в Сумський машинобудівний технікум (нині коледж) за спеціальністю «Програмування і налаштування металообробних станків з числово-програмним управлінням» (станки ЧПУ). Закінчила технікум з червоним дипломом.В 1984 році поступила до Сумської дитячої художньої школи, де два роки навчалася в класі Соклакова Володимира Михайловича. Через два роки клас був розформований. « Але все життя пам’ятаю цього вчителя і несу в душі вдячність за його працю,чуйність і вміння в кожному відкрити його напрямок і стиль художньої творчості. В мені він відкрив плакатиста (IIмісце в Міжнародному конкурсі дитячих плакатів по охороні природи при ООН в Найробі 1986 року) і техніку «по-сирому» в акварелі» - розповідала Лариса Миколаївна.
Далі працювала за спеціальністю у Всесоюзному науково-дослідницькому і конструкторсько-технологічному інституті комирессорного машинопроектування Сумського науково-виробничого об’єднання ім. М.В. Фрунзе.З 1990 по 1995 роки заочно навчалася в Сумському державному Університеті за спеціальністю «Інженер-машинобудівник».
В 1987 році вийшла заміж за Хуторянського Віктора та переїхали в м. Бердичів. Займалася підприємницькою діяльністю разом з чоловіком – вирощували і реалізовували сільгосппродукти.
Зараз домогосподарка.Малює уже більше 10 років. Спочатку складала в теки та дарувала. А навесні 2018 вперше зробила невеличку виставку в «Гринівській вітальні» в Києві, а у грудні – в міському історичному музеї в Бердичеві вже набагато більшу(120 робіт).