От були собі чоловік і жінка, Петро і Хвеська. І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка. Що не скаже їй чоловік, усе своїм довгим язиком розплеще. І як бути бідоласі, коли він випадково знаходить скарб? Шкода ж буде, як економ забере, коли дізнається, а дізнається неодмінно, бо язика Хвеся ніяк не втримає за зубами…