20 років на сцені "Піккардійська терція".
Утворена 24 вересня 1992 року у Львові (Львівському музичному училищі), як квартет — Володимир Якимець, Ярослав Нудик, Андрій Капраль і Богдан Богач. 1993 року — дипломанти фестивалю Червона Рута у Донецьку. У 1994 році перемогли на фестивалі «Доля» в Чернівцях (Три перші премії — в конкурсах народної пісні, популярної пісні і «співана поезія». Одноголосно — Гран-прі фестивалю) і записують дебютний альбом «Піккардійська Терція». На Новий Рік стали лауреатами телеконкурсу «Мелодія» і з початку 1995 року «Піккардійська Терція» штурмує вершини хіт-параду «12 мінус 2».
Завоювавши з піснею «Пустельник» Гран-Прі телефестивалю «Мелодія-95» зовсім не попсова «Піккардійська Терція» несподівано потрапила в трійку претендентів на «Золоту Жар-птицю» Таврійських Ігор в номінації краща поп-група року. Фірма «Гал рекордс» випустила ще два альбоми гурту — концертний «Ad libitum» та «Тиха ніч» з різдвяними колядками. Восени 1996 року Базиликута замінив Андрій Шавала з хорової капели «Трембіта», в якій, до речі, і працює більшість учасників «Піккардійської Терції».
Влітку 1997 року МО «Дзиґа» спільно з фірмою «Росток Рекордс» випустили перший компактдиск секстету — «Сад ангельських пісень» (запис студії «Люксен», звукорежисери Руслана Лижичко і Павло Грабовський). У вересні 1998-го відкрився офіційний веб-сайт формації. 2000 року — за всю історію знаменитого міжнародного фестивалю акапельного співу «Vokal total» у Мюнхені, організатори вперше запросили творчий колектив зі Східної Європи.
Ним стала «Піккардійська Терція». Наступного року знову прецедент — попри постійну ротацію учасників, формація удруге отримала запрошення на виступ. 2002 — 10 років на сцені. «Студія 1+1» знімає документальний фільм про творчість «Піккардійської Терції». 2006 — Виступ перед депутатами Європейської комісії в королівському палаці в Брюсселі, 2007 — виступ у Сопоті (Польща) на фестивалі «Top trendy», де зазвичай виступають лише польські виконавці.
25 серпня 2007 — спільний концерт «Піккардійської Терції», Руслани та Ал ді Меоли у супроводі симфонічного оркестру «Leopolis».
Зараз у репертуарі вокальної формації майже триста композицій, серед яких класичні твори («Неаполітанська пісня» та «Легенда» Петра Чайковського, «Коли розлучаються двоє» Генріха Гайне, «Ave Marija» Джакомо Качіні та інші), обробки народних пісень («А у полі річка», «Туман яром», «Горіла сосна», «Йшли корови», «Ой, Марічко», «Сумна я була»), власні композиції («Берег ріки», «Кантрі», «Пустельник», «Сад ангельських пісень», «Старенький трамвай» і т. д.).
Географія гастролей «Піккардійської Терції» — Польща, Канада, Іспанія, Німеччина, США, Італія, Франція. У музичному порт-фоліо формації — твори 12 мовами світу.
Термін «Піккардійська Терція» взято з теоретичних праць композитора Анатолія Кос-Анатольського. Ця назва виникла на рубежі XVI—XVII ст. у французькій провінції Піккардія. Згодом її широко використовували у своїй творчості академічні композитори — Г. Гендель, Й. С. Бах та інші.