З листів Лесі Українки: «З росіянами мало знаюся, бо якісь несимпатичні»

"Вона зовсім не в стані розрізнити поняття «шовінізм і національне самопізнання», «автономія і сепаратизм», «політична солідарність і централізм», гірше всього, що вона не розуміє сього раз назавжди і що такий незломний «гвіздок» є, здається, в головах більшості росіян з «центральних губерній».

"Компанія моряків на нашому пароході всі палермійці; я вже з усіма познайомилась, бо ми обідаємо за table d’hôte усі разом – пасажири і пароходний персонал; зрештою, пасажирів мало: в 1-му класі ні одного, в 2-му, окрім мене, ще одна молоденька грекиня та двоє росіян (з росіянами мало знаюся, бо якісь несимпатичні), ще двоє греків в 3-му класі – оце всі, що їдуть далеко, а то бувають італьянці на малі переїзди".

"А тутешні росіяни, в тім числі і брат Садовського, що недавно приїхав, мене злять: все їм недогода! «Мы думали, что тут в самом деле так, как у нас в июне, а это что ж! Вон и дожди шли! А у меня за окном сегодня в 7 ч. термометр всего 6° показывал!» – «Ну, а днем сколько было? Ведь 20° и того больше?!» – «Да это – днем!»… За обідом знов бурчання: «Черт знает! Тут даже антоновки порядочной нет! Какие здесь яблоки? Разве это яблоки?» – і закладає за обидві щоки груші, виноград, мандарини, фініки і – таки яблука! Взагалі «типи» сі «русские за границей» – можна б цілу книжку написати á la Джером!"

"Росіян тепер тут сила! Не раз лаються на вулиці без сорома, впевняючись, що їх «никакая собака не поймет», хоча «собак» таких, як вони самі, тут повно на кожному кроці. Бувають пресмішні сцени".

"Було тут «утро», що врядили приїжджі росіяни з Ніцци, але таке погане, що не тільки акторам, а навіть публіці було сором і ніяково дивитись одним на других… І програма така, як я не люблю, все якісь уривки, qui n’avaient ni queue ni tête. Ми всі дуже жалували, що пішли (нас затяг лікар і одна з актрис, ніяково було не піти), і ми з Наташею дали урочисте слово перед лицем вічного моря, що більш ми за границею на жадні російські «благоглупости» не підемо, хоч би нас на ретязі тягли".

"Єсть у нас квартиранти – два молоді кацапчики – «третий элемент» тутешнього земства й управи, хлопці спокійні і нам клопоту не завдають, бо і не обідають у нас. Обоє «северные», аж з Вологди. Часом розказують цікаві побутові анекдоти про свою сторону, наприклад, як там баби кладуть в молоко «холодяночки» (жаби), щоб воно не кисло, і теє молоко п’ють усі. Наша перещеплянка мало не зомліла, вжахнувшись такого звичаю".