Дистанційне навчання: міфи та реальність

Загальний розділ

Багато хто з батьків вважає, що дистанційна школа — це неякісний сурогат традиційної освіти.

Спробуємо спростувати деякі упередження стосовно онлайн навчання.

Почнемо із найбільш розповсюдженого міфу про те, що дистанційна освіта не дає нормальної соціалізації.

Один свідомий батько якось на запитання своїх приятелів «А як же соціалізація?» відповів «А як у тебе діти соціалізуються влітку, коли у школі канікули?»

Отже цю проблему кожен вирішує по-своєму. Гуртки, секції, студії, творчі хаби тощо.

І більш того, в учнів дистанційної школи на свої інтереси та творчість залишається набагато більше вільного часу, ніж у дітей, які відвідують «живу» школу.

Ось яким може бути приблизний розклад дистанційного школяра на тиждень:

4 уроки у музичній школі
два заняття — карате
тричі на тиждень — теніс
а ще вокал та приватні уроки з гітари.

При цьому залишається достатньо вільного часу для спілкування з приятелями, для улюблених книжок, а ще ж треба і в кінотеатр сходити на новий Marvel.

Ось вам і соціалізація якою вона є в онлайн школі.

А що являє собою так звана соціалізація у традиційній школі, спитаємо ми себе?

Активний булінг, зашкалюючий шеймінг, газлайтінг та тролінг? Агресивний соціум та перенавантажений графік з 9-00 ранку до 15-00? Ви вважаєте, що це все сприяє адекватній соціалізації та вихованню нормального здорового індивіду? Правда?

О от дистанційній школі у дитини нема жодного шансу скуштувати цієї так званої «школи життя». Це просто неможливо.