Міжхребцева грижа майже завжди, особливо в запущених випадках, вимагає тривалого лікування. Способи, за допомогою яких можна виконати лікування міжхребцевої грижі, підбирає лікар у відповідності з формою грижі, місцем її локалізації та занедбаності патології. При лікуванні міжхребцевої грижі можна виділити два основних напрямки:

  • консервативне;
  • оперативне (хірургічне).

Консервативна терапія

Необхідно обов'язково провести діагностику для визначення ступеня впливу грижі на нервові корінці. Для того щоб неврологу можна було скласти правильну та індивідуальну схему лікування, необхідно точно знати ступінь випинання міжхребцевої грижі, її вплив на нервові корінці та спинний мозок. Крім явних клінічних ознак, які є важливими для фахівця, необхідно провести низку діагностичних заходів, які повною мірою покажуть, який з існуючих методів лікування стане самим оптимальним.

Перед призначенням терапії проводять: КТ, рентгенографію, загальні аналізи. Пацієнт повинен пам'ятати, що консервативна терапія може зайняти багато місяців, а ті «діячі», які обіцяють практично миттєве позбавлення від грижі, є не більш ніж шарлатанами.

Етапи консервативного лікування:

  • медикаментозна терапія;
  • масаж (мануальна терапія);
  • фізіопроцедури;
  • лікувальна фізкультура.

Тільки використовуючи всі вищеописані етапи в сукупності, можна домогтися стійких позитивних результатів. Крім цього пацієнт повинен вести правильний спосіб життя, по можливості, виключити всі причини, які сприяли виникненню грижі і точно слідувати рекомендаціям фахівця.

Медикаментозна терапія

Її мета – швидке усунення запалення в місці защемлення корінця та купірування болю. Як правило, використовують такі групи препаратів:

  • НПЗП (найз, диклофенак, німесил). Вони допомагають зняти запалення, запобігають подальше поширення набряку та володіють знеболюючим ефектом;
  • спазмолітики та анальгетики. Препарати необхідні для усунення больового синдрому (спазган, баралгін, кеторол). У складних випадках при сильних та стійких болях необхідна новокаїнова блокада в області защемлення нерва;
  • хондропротектори. Показані для пацієнтів з супутніми остеохондрозами, препарати перешкоджають можливе руйнування хрящової тканини на хребцях;
  • зовнішня терапія. Передбачає використання мазей зовнішньо, для зняття запалення та володіють знеболюючим ефектом.