Скільки кроків від «безбарєрності» до толерантності

23 грудня в Житомирському прес-клубі відбулася заключна  прес-конференція в рамках проекту «Житомир – місто без бар”єрів»  за участі представників місцевої влади,  адміністрації культурних та культових  закладів, проектних, будівельних організацій,  архітектури, ЗМІ, ГО  . Проект тривав півроку та здійснювався ЖОГОЛІ «Молодь.Жінка.Сімя» за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Його мета   - сприяння в реалізації прав  людей  з особливими потребами  на  безперешкодний   доступ  до  культурних  та  культових  закладів.
Під час прес-конференції були обговорені результати виконання Неля Ковалюк проекту  «Житомир – місто без бар’єрів» та рекомендації по покращенню безбар’єрного доступу, які були вироблені в результаті проведених моніторингів стану пандусів , пониження бордюрів та підйомників.
За офіційною статистикою в Житомирі проживає близько 700 інвалідів-візочників та майже стільки ж інвалідів по зору. Як зазначила голова  громадської організації «Молодь.Жінка.Сімя»  та депутат міської Ради, ці дані не зовсім точні і кількість «мало мобільної групи населення» постійно коливається. Проблема доступу стоїть гостро. Оскільки значна кількість пандусів у місті непридатна для практичної експлуатації , бо споруджувалися вони «для галочки», без попередньої експертизи членів міського комітету доступності. В результаті впровадження проекту були виявлені  і офіційно зафіксовані  такі споруди ,які можна вважати просто «пам’ятниками пандусу».
І якщо доступ до медичних закладів та установ соцзахисту для мало мобільної групи населення Житомира можна вважати в якійсь мірі добрим, то до культурних та культових споруд часом він зовсім відсутній.
«До нас інваліди не ходять» - такий «аргумент» деяких керівників таких закладів ,- розповів під час прес-конференції експерт проекту з доступності Володимир Башинський. Головне,що ми хочемо –це бути рівними в суспільстві і мати змогу відвідувати усі заклади у нашому місті , а не лише ті , які хтось вважає за потрібні для інвалідів.
Його колега експерт з доступності Тамара Глазунова додала ,що були зафіксовані випадки , коли до культурних закладів інвалідів заносять на руках , бо жодних пристроїв для доступності тут не передбачено. Експерти ж доводили керівникам , що і як саме можна зробити. хоч для мінімальної зручності людей з особливими потребами. У виданому за рахунок проекту буклеті «Крок до безбар’єрності» ,наведені не лише результати моніторингу доступності,а і рекомендації щодо правильної установки пандусів та підйомників.
Підводячи підсумки роботи проекту, його учасники та представники ГО інвалідів Матвієнко Юрій Анатолійович - голова обласної організації УТОС та  Євіна Віра Генадіївна  - голова обласної організації  УТОГ , звернули увагу присутніх на те , що вирішення проблеми криється не стільки у відсутності бюджетних коштів як головного аргументу можновладців,скільки у відсутності толерантного ставлення до людей з інвалідністю як до рівноправних співгромадян та необхідності захищати їх права. Лише зміна стереотипного сприйняття людини з інвалідністю в суспільстві зможе дати поштовх до вирішення тих проблем та перешкод , з якими їм доводиться щодня боротися.