• Головна
  • В Олевську перейменують більше 10 вулиць
11:05, 21 грудня 2015 р.

В Олевську перейменують більше 10 вулиць

Більше 10 вулиць Олевська підпадають під перейменування відповідно до вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Про це йдеться на сайті міської ради Олевська.

16 грудня відбулось перше засідання робочої групи з депутатів та членів виконавчого комітету міської ради, на якому розглядалося питання про виключення «червоної» топоніміки з назв вулиць. В Олевську близько 120 вулиць і 40 провулків, назви яких треба «звірити» із «декомунізаційним» пакетом документів. У 2011 році було перейменовано 7 вулиць, зокрема Постишева стала Олени Теліги, Кірова – Гетьмана Виговського, Калініна – Героїв Крут, Петровського – Олексія Опанасюка, Куйбишева – 20-річчя незалежності України, Котовського – Юрія Тютюнника, а Косіора переназвали в честь Олега Ольжича.

До забороненого списку Український інститут національної пам’яті  відніс вулиці з провулками: Жовтнева (на честь Жовтневого перевороту, під час якого владу захопили більшовики), Комсомольська (на честь комсомолу – комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС), Чапаєва (радянський військовий діяч, командир 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учасник встановлення радянської влади в Росії), Островського (радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І. Котовського,1-й кінній армії та Частинах особливого призначення Червоної армії (ЧОН), співробітник  Ізяславської ЧК (19191-1921), секретар райкому комсомолу в Берездові та Ізяславі, секретар окружкому комсомолу в Шепетівці (1924); бригадний комісар Політуправління Червоної армії (1936), Щорса (учасник встановлення радянської влади в Україні. Командир 1 Українського радянського полку ім. Богуна - 1918 р.), Радгоспна (назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та організацією Голодомору 1932–1933 рр. в Україні),  Кузнєцова (у 1930-1938 роках агент ОГПУ і НКВД в Свердловській області Росії, учасник колективізації та придушення опору радянській владі), Федорова (генерал-майор НКВД), Енгельса (основоположник ідеології марксизму. Разом з Карлом Марксом склав «Маніфест Комуністичної Партії». Його особа використовувалася для пропаганди комуністичного тоталітарного режиму), Іскри (використовувалась більшовиками в пропаганді для виправдання встановлення радянської влади в Україні),  Інтернаціональна (назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (з діяльністю т. зв. більшовицьких «червоноармійських інтербригад», до особового складу яких входили китайці, угорці, чехи, німці, латиші та інші іноземці), діяльністю комуністичної партії та агресивною зовнішньою політикою СРСР (у складі т. зв. Інтернаціональних бригад у ході Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 рр. на боці республіканського уряду з боку СРСР брали участь підрозділи Червоної армії та кадрові офіцери, які мали підроблені документи та офіційно називалися «добровольцями». Офіційним приводом для вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 р., Чехословаччини 1968 р., до Афганістану 1979 р. було саме «надання інтернаціональної допомоги» та виконання «інтернаціонального обов’язку»). Під каток «декомунізації» можуть потрапити  вулиці Ковпака (генерал-майорСРСР), Суворова (генералісимус Російської імперії), Горького, Чкалова, Герцена, Матросова, Зої Космодем'янської, О.Кошового та Першотравнева.

Деяких осіб або назв вулиць не має у рекомендаціях списку осіб Українського інституту національної пам’яті, але, скажімо, вони мають «присмак» радянської політики або неоднозначну біографію, подекуди, навіть, вигадану. Цим питанням детальніше займатимуться історики.

Серед відомих людей, якими названо вулиці, є багато однофамільців, що викликає плутанину, адже багато документів «носять» лише прізвище, без імені.  Так зокрема, одна з олевських вулиць названа на честь  Володимира Шелеста, який раніше був директором Олевського торфового підприємства, а не Петра Шелеста – Першого Секретаря ЦК КП. Не Миколи Струтинського – очільника диверсійної групи сталіністів, полковника КГБ, а Василя Струтинського письменника, учня відомого на Олевщині педагога Ступіна Г.М. Мироненко поширене прізвище, але в даному випадку стосується імені Андрій. Він був директором Олевського фарфорового заводу. А от на рахунок вулиці Коцюбинського сказати важко. Вона названа в честь Юрія – партійного діяча, головнокомандувача радянських військ під час війни з УНР чи його батька Михайла, відомого українського письменника, автора легендарного твору «Тіні забутих предків». Якщо вулиця імені Юрія Коцюбинського, її доведеться перейменувати. «Переназвати» вулиці можна у нейтральні назви Козацька, Різдвяна, Дружна, а можна іменами Почесних громадян міста.

 Олевська міська рада обіцяє винагороду тому, хто запропонує найкращу назву вулиці, яка буде прийнята депутатами міської ради на засіданні сесії. Свої пропозиції можна надсилати на електронну адресу [email protected].

Громадські обговорення даного питання відбудуться 22 грудня під час чергового засідання робочої групи. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#олевськ #перейменування вулиць #декомунізація
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...