В Бердичеві прошел турнир с рукопашного боя памяти Павла Поліщука. Відео.Фото

48 учасників-вихованців Бердичівського міського спортивного дитячо-молодіжного клубу рукопашного бою “Віктор” у річницю загибелі їхнього колеги по клубу Павла Поліщука влаштували турнір його пам’яті. Рівно рік тому хлопця на залізничній станції “Бердичів” збив потяг. Павло відвідував спортивний клуб “Віктор” і вважався там одним із найкращих спортсменів.
Євген Коростіль, вихованець спортивного клубу “Віктор”: «Він був великим спортсменом, кращим за усіх. Він навчив мене багато чому, показав, як правильно бити, як витримувати це все потрібно.»
Віктор Азізов, президент БМСКРБ “Віктор”: «Наші члени клубу вирішили проголосувати за організацію цього турніру. Будемо влаштовувати його щороку, щоб у нашій пам’яті залишився наш кращий спортсмен Павло Поліщук.»
Після покладання квітів та вшанування Павла хвилиною мовчання, спортсмени приступили, безпосередньо, до змагань. Особливо приємно, що розпочався цей клубний турнір, матері загиблого хлопця, Оксані Азізовій, та братові Дмитру Поліщуку.
Оксана Азізова, мати Павла Поліщука: «Сьогодні дуже велика честь бути присутньою на цих змаганнях. Я завдячую тренеру клубу “Віктор” за те, що він проводить такі змагання. Хочу висловити щиру вдячність і повагу до тренера, до дітей, до батьків за підтримку.»
Дмитро Поліщук, брат Павла Поліщука: «Не знаю даже, каким он был спортсменом, но это был волевой человек. И в первую очередь, это был хороший друг и брат. Он заменял мне всех. Я всегда брал с него пример и даже сейчас, когда его нет, я ровняюсь на него.»
Євген Коростіль добре пам’ятає день, коли Павла не стало. Він важко переніс втрату, бо хлопці товаришували й разом тренувалися, спарингувалися.
Євген Коростіль, вихованець спортивного клубу “Віктор”: «Я був тоді на навчанні. Мені подзвонили і сказали, що Паші немає. Я був засмучений і не міг у це повірити. Коли приїхав і переконався, то навіть деякий час не ходив на тренування. Не міг, бо завжди з ним тренувався.»
Спортсмени боролися в одинадцяти вагових категоріях. Деякі з них ставали абсолютними переможцями, для декого долю вирішували очки. Та жоден із рукопашників не сумнівався: у цих змаганнях переможених немає. Головне, що турнір пам’яті Павла Поліщука відбувся і проходитиме відтепер щорічно. За участь у турнірі хлопці та дівчата отримали пам’ятні призи.