Бердичівлянка Юлія Костюк виготовляє іграшки у стилі «Тильда»

М’яка і тепла, проста і ніжна, домашня та ексклюзивна – усі ці риси поєднує у собі лялька «Тильда». Таким словом називають цілий стиль, започаткований норвезькою дизайнеркою Тоне Фінангер, яка у 1999-му році зшила свою першу текстильну ляльку, а пізніше видала дві тематичні книги. Дуже швидко скандинавськими іграшками захопились майстрині в усьому світі.
Бердичівлянки – теж не виняток. Юлія Костюк у виготовленні ляльок «Тильда» віднайшла не лише спосіб відволіктись від буденності, а й нову себе.
Юлія Костюк, рукодільниця: «В одном магазине я увидела необычную куклу. У неё были длинные руки и ноги, волосы были из пряжи. Она вся была текстильная и было видно, что сделана вручную. А на личике были только глазки. Я сразу же влюбилась в эту куклу. Продавца не было, потому я ничего не смогла про куклу узнать. А потом вычитала в интернете, что это Тильда».
Першим Юлиним витвором був зайчик, якого вона зробила, щоб подарувати друзям. Тепер у її доробку десятки іграшок. Це і ведмежата, і котики, і хлопчики, і дівчатка, а ще баришні, лосі, сердечка, равлики, сонні янголи. Двох однакових ляльок не буває, розповідає майстриня.
Процес виготовлення починається з творчої задумки. Юлія малює приблизний ескіз ляльки, але ніколи достеменно не знає, як ця лялька виглядатиме наприкінці. Потім готує викрийки, переносить їх на бавовняну або лляну тканину. Натуральність матеріалів – це одна з головних особливостей «тильд». Для виготовлення цих ляльок використовують тканини спокійних пастельних кольорів. Зшивши деталі, рукодільниця вирізає їх та вивертає, після чого переходить до наповнення. Набивати вузькі деталі допомагає бамбукова паличка. Ніжки, як правило, наповнюють лише до середини, щоб вони могли згинатися, а лялька – сидіти. Часто іграшки ароматизують за допомогою кави, ваніліну, кориці або запашних трав.
Далі Юлія вишиває очі. Це єдиний елемент обличчя: вії, брови, рот у справжніх «тильд» відсутні. Наступним кроком є зшиття усіх деталей між собою та створення волосся. Ним може слугувати пакля або шерстяні нитки для в’язання.
Фінальним і, певно, найскладнішим етапом роботи є створення одягу для «Тильди». Він теж має бути з натуральних тканин, доповнений милими дрібничками на кшталт ґудзиків, бантиків, стрічок.
У стилі «Тильда» виготовляють не лише іграшки, а й предмети інтер’єру, котрі створюють неповторний затишок в оселі, а часто-густо слугують неординарним подарунком, у який вкладено багато любові і душевного тепла. Усі деталі «тильд» виконані чітко та витончено до найменших аксесуарів. Тому Юлії доводиться одночасно бути кравцем, швачкою, дизайнером і стилістом, хоча за жодною з цих спеціальностей вона не вчилась. Освіта в рукодільниці економічна, а виготовляє іграшки вона лише рік.
Юлія Костюк, рукодільниця: «Я ходила в художественную студию и всегда меня тянуло к шитью. Я иголку держала, наверно, лет с пяти. К тому же, мама у меня тоже шитьем занимается. Я всегда была около неё, смотрела за процессом. Так что умение шить осталось на всю жизнь. Это для меня своеобразный способ отвлечься от житейских проблем, осунуться в детство, когда мы могли радоваться самым простым вещам».