У Житомирі обговорили питання ісламофобії з головним мусульманином України

У рамках зібрання філософського клубу ЖДУ імені Івана Франка «Sophia garden» 20 квітня у конференц-залі університету відбулася зустріч з муфтієм Духовного управління мусульман України «Умма», Президентом ВГО «Український центр ісламознавчих досліджень», українським ученим-ісламознавцем, відомим громадським діячем Шейхом Саїдом Ісмагіловим. Також було презентовано книгу перекладача і дослідника філософської думки ісламського світу Михайла Якубовича «Іслам в Україні: історія та сучасність».

Модераторами позапланового зібрання філософського клубу ЖДУ імені Івана Франка «Sophia garden» виступили кандидат історичних наук, український сходознавець, перекладач, дослідник філософської думки ісламського світу, автор першого повного перекладу смислів Корану українською мовою, а також низки перекладів філософських праць ісламських мислителів Михайло Якубович та головний мусульманин України Саїд Ісмагілов.

Під час зустрічі Шейх Саїд розповів про питання ісламофобії – загальне визначення для різних форм негативної реакції на іслам, а також пов'язані з ним суспільні явища. Актуальність цього питання муфтій пояснив різними негативними соціальними явищами, які відбуваються у мусульманському світі – виникнення різних терористичних організацій. А також тим, що під час переселення в різні країни (через військові дії у ісламських країнах) деяким біженцям важко інтегруватись до тих правил, звичаїв, які існують в країнах, до яких вони переїхали. Яскравим прикладом можуть бути деякі країни Європи, де зовсім інша ментальність, побут, культура. Це змушує переселенців жити відсторонено, створювати свої окремі організації. Не завжди суспільство добре це сприймає. Тож через різні негативні соціальні явища у суспільстві й виникає ісламофобія.

Привернув увагу присутніх й Михайло Якубович, який презентував книгу «Іслам в Україні: історія та сучасність» та анонсував видання «Філософська думка Кримського Ханства».

«Ця книга – комплексне наукове дослідження релігійно-філософської спадщини Кримського ханства XV–XVIII століття, що показує розвиток його основних інтелектуальних традицій – правознавства й апологетики, дискурсивного богослов’я та містицизму (суфізму) – в глобальному контексті мусульманської філософії посткласичного періоду. Крім того, вдалося реконструювати біографії найвидатніших мислителів Кримського ханства, а в додатках вміщено фрагменти їхніх праць, перекладені безпосередньо з рукописних та друкованих першоджерел. Значну частину використаних джерел уведено в науковий обіг уперше в світовій сходознавчій практиці», – наголосив Михайло Якубович

житомир іслам мусульмани,
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі