Без кохання. Як українці оберуть «біло-блакитну» більшість в новий парламент

 Протестна активність росіян мало вплинула на результат президентських виборів у Росії. Чи повториться цей сценарій на українських парламентських виборах? Поки що все до цього і йде.

 Опозиційні політики запевняють, що в авангарді змін в Україні зараз знаходяться східні регіони.

 Так нардеп Володимир Яворівський під час свого недавнього візиту до Луганська заявив, що саме цієї весни в Україні може відбутися переворот в результаті загальнонаціонального страйку, який не залишить шансів нинішній владній верхівці.

 «Найближчим часом на Україну очікує хвиля масових протестів, саме зі Сходу розпочнеться народний бунт. Тільки за офіційними даними Центру Разумкова, близько 67% громадян вже сьогодні готові до активних протестних дій», - заявив політик.

 Подібну думку висловив і глава партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко. Він вважає, що особливо протестні настрої відчутні в тих регіонах, які раніше найбільш підтримували і Януковича, і його партію. А саме в Донецьку, Луганську, Криму, Одесі та Харкові.

 «Вже соціологія показує, що у них (регіоналів, - ред.) в Донецьку вісім - максимум десять відсотків підтримки. Це тоді, коли на президентських виборах за Януковича віддавали 90-94 відсотка голосів. Ось оцінка людьми двох років правління цієї команди », - переконаний екс-міністр оборони.

 Але чи справді правлячу партію чекає провал на найближчих виборах? У тому числі і на Сході країни, якому тепер вся Україна говорить «спасибі» за ...  президента. І якщо так, то хто забере собі голоси розчарованих і так і недочекавшихся «покращення вже сьогодні» людей?

 Донецька область, традиційна вотчина ПР, лютує та протестує, але, схоже, проголосує знову за винуватців свого найглибшого розчарування.

 Причина проста - відсутність в регіоні гідної, потужної і впливової альтернативи Партії регіонів.

Публічні люди, розкручені бренди, причетні до опозиційних партій, не підуть балотуватися в Донецьк. Вони ж - не самогубці.

 Єдиний виняток хіба що «нунсівець» Юрій Гримчак - особистість відома і одіозна. Він чимало нервів попсував «донецьким» на минулих виборах. Здатний зробити це знову, адже він очолив обласний БЮТ.

 Донецький «Фронт змін» досить активний. Проте після гучного арешту лідера ФЗ в Донецькій області Олександра Ярошенка в минулому році, партія помітно зменшила свій запал. Ярошенко відпустили, але мабуть, осад залишився.

 Загалом, так чи інакше, а сильною позицію ФЗ в регіоні назвати не можна. Тому, схоже, альтернативи немає. А  враховуючи те, що на нинішніх виборах прибрали графу «проти всіх», у донеччан не буде іншої можливості, крім як віддати свої голоси «ненависній» ПР ... або порвати бюлетень.

 Недалеко від Донеччини «бігала» і сусідня Луганщина. Тут вже все чітко і по-пацанськи. Регіонали розподілили між собою округи і приступили до обробки виборців.

 Вони разом з главами райрад влаштовують веселі свята для довірливих луганчан. Наприклад, на Масляну кожен «регіональний» кандидат годував млинцями свій округ. Окрім старих і «добрих» мастодонтів, таких як Володимир Ландик та Віктор Тихонов (кажуть, що посол України в Білорусі піде в Раду від рідної Луганщини), на сцені з'являються і нові обличчя.

 Помічник нардепа Єфремова, меценат всіх міських свят і за сумісництвом священик православного храму Володимир Гончаров та директор місцевого заводу «Маршалл» Сергій Горохов.

 Яскравих лідерів опозиції на Луганщині і раніше-то не було, а тепер і говорити нема про що. «Батьквіщіна» і «Фронт змін», звичайно, функціонують, однак назвати прізвища місцевих лідерів, яких можна кинути в бій проти регіонала по мажоритарці, і які мали б шанси перемогти, дуже складно.

 Можливо, свої сили на окрузі спробує молодий бізнесмен, який потрапив до рейтингу журналу «Форбс», голова обласної організації «Фронту змін» Ігор Ліскі.

 Хоч якусь альтернативу «біло-блакитним» можуть скласти хіба що комуністи і їм співчуваючі. Це нардеп від КПУ Спиридон Кілінкаров і прихильник «євразійського союзу» імені Путіна місцевий бізнесмен Владислав Кривобоков. Сумнівно, що останній зможе здолати на окрузі регіонала, але божевілля хоробрих заслуговує хоча б пісні.

 Велику увагу Луганщині приділяє і «позафракційний» нардеп Олег Ляшко, який нещодавно навіть влаштував дебош на сесії Луганської міськради. Він вимагав змістити мера і говорив, що навіть не проти сісти у його крісло.

 Харків. У січні цього року прокуратура Харківської області порушила кримінальну справу щодо колишнього голови Харківської облдержадміністрації, голови обласної організації партії "Батьківщина" Арсена Авакова. Його звинувачують у перевищенні службових повноважень.
Знекровлена партія - хороший конкурент на виборах. Про «Нашу Україну» в Харкові давно нічого не чути. Зате проявляє активність місцева «Свобода». Але, ясна річ, що ця активність на передвиборчий пасьянс регіону сильно не вплине.

 У Миколаєві партія влади теж відчуває себе досить упевнено завдяки «мертвій хватці» губернатора Миколи Круглова. Навіть падіння рейтингів Партії регіонів в цілому по країні не підкосило миколаївських регіоналів, і вони готуються кинутися до бою за голоси виборців на парламентських виборах.

 І що цікаво, серед їхніх конкурентів може опинитися мер Володимир Чайка, який в останні кілька місяців виступає проти ПР.

 Поки що Чайка залишається членом Партії регіонів, але багато хто прогнозує його вихід для того, щоб піти на вибори самовисуванцем по мажоритарному округу і отримати мандат народного депутата. Неофіційно Чайку може підтримати "Фронт змін", адже з миколаївським керівником ФЗ Вадимом Меріковим, Чайка давно товаришує.

 Опозиція Миколаєва в березні планує домовиться між собою про злагоджені дії і поділити округи.

 Але найсильніші позиції на Миколаївщині у "Фронту змін" і "Батьківщіні", ймовірно саме ці політсили і візьмуть на себе удар в боротьбі з ПР на округах.

 "Батьківщина" після "подвигу" нардепа Романа Забзалюка вже заявила, що він буде в першій десятці, і на окрузі навряд чи буде вести боротьбу. А ось Андрій Стуліна - міський голова Южноукраїнська, якому влада готує імпічмент, але поки що не може його реалізувати, ймовірно, піде по мажоритарному округу.

 Від "Фронту змін" можуть піти Олег Мудрак, Олександр Жолобецький, Тарас Кремінь, Ярослав Індиков. Але поки що вони активно себе не проявляють, а ось нардепи з Києва до Миколаєва зачастили, можливо, саме хтось із них і буде висуватися по мажоритарці.

 У Запоріжжі на місцевих виборах в основному за рахунок мажоритарників перемогу взяла Партія Регіонів (62 крісла). «Фронт змін», «Батьківщина» перестали істотно впливати на процеси. З часом, головний спонсор Запорізького БЮТу, власник АвтоЗАЗу Таріел Васадзе подався в ПР, мабуть побоюючись за свій бізнес. Крім того, з міста виїхав один із давніх союзників БЮТу - Ігор Дворецький, з аналогічних причин.

 У Кривому Розі опозиційні партії ще перед місцевими виборами вступили до складу правлячої більшості в міськраді. Лідер місцевого «Фронту змін» Костянтин Павлов перейшов до ПР ще перед минулими місцевими виборами. "Батьківщина" особливої активності не проявляє. Тому де-де, а у Кривому Розі про опозицію й гадки нема.

 Інша справа на Західній Україні. Наприклад, на Львівщині опозиційні партії представлені в обласній, і у всіх районних та міських радах ВО «Свобода,« Фронтом змін »,« Нашою Україною », Народним Рухом і партією Кличка« Удар».

 Опозиція тут відчуває себе більш впевнено, ніж в інших регіонах. Опозиційні партії постійно тримають владу «в тонусі». Будь-які спроби тиску або використання адмінресурсу набувають широкого розголосу.

 Львівська обласна рада стала головним майданчиком боротьби з владою. Більшість заяв, звернень і рішень носять політичний характер «проти режиму Януковича».

 Об'єднавшись, опозиційні партії готуються на наступній сесії облради висловити недовіру губернатору Львівщини Михайлу Костюку. До речі, його попередник Михайло Цимбалюк саме через постійні конфлікти з облрадою, не протримався на посаді і року.

Однозначно зрозуміло, що опозиційні кандидати в нардепи стануть потужними конкурентами кандидатів від влади.

Представники «Свободи» і «Фронту змін» - це яскраві політики, відомі не тільки в регіоні, а й по всій країні. Це Ірина Фаріон, Ірина Сех, Олег Тягнибок, Олег Панькевич, Степан Кубів, Василь Пісний, Петро Колодій та багато інших.

Львівським важковаговиком від Партії регіонів є чинний нардеп Петро Писарчук, якому пророкують однозначну перемогу. Також перемогу пророкують депутатам облради від партії «Відродження», братам-бізнесменам Ярославу і Богдану Дубневичам.

 Ясна річ, така ситуація не може влаштувати ПР. Опозиційні сили і експерти вже заявили про спроби влади зменшити кількість виборчих округів в регіоні і таким чином зменшити кількість прохідних опозиційних кандидатів.

Крім того, невідомо за яким принципом проводитиметься нарізка округів.

Опозиція також заявила, що на Львівщині створено "чорний" список, куди увійшли противники ПР, на бізнес яких чиниться тиск.

Що ж, як бачимо, заяви про те, що майбутні вибори продемонструють нам прозріння українського народу, поки не знаходять підтвердження в регіонах.
Партія Регіонів прийшла всерйоз і надовго. І для перемоги на майбутніх виборах, їй зовсім не потрібна любов виборців. Досить лише зробити добру зачистку. І в цьому сенсі Україна мало чим відрізняється від Росії, згадкою про яку ми розпочали цей матеріал. Як казала відома російська опозиціонерка Валерія Новодворська про вибори президента Росії, у країні вибори є, а вибору немає. Чим вам не Україна?..