У Баранівському районі водолази обстежили дно забрудненої річки

Чергове виїзне засідання штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на річках Хомора та Случ  відбулося у п’ятницю, 5 серпня, у Першотравенську.

 У виїзному засіданні взяв участь начальник управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Вадим Войцешук.

 До Першотравенська запросили двох водолазів Новоград-Волинської міської комунальної рятувальної станції на воді – старшого водолаза, заступника начальника станції Миколу Цілика та водолаза Андрія  Ключка. Вони обстежили стан Хомори у напрямку від  Першотравенської греблі до кордону з Хмельницькою областю, щоб сформувати карту робіт і  в подальшому, на її основі, забезпечити очистку дна від шкідливих залишків.

 Перше ж занурення водолазів принесло приємний результат: прозорість води стала у рази вищою, мулові відкладення сягали у центрі річки 5-10 см, а біля берега – 20-30 см при зануренні водолазів до 3,5 м. Був присутній природній запах мулу при збовтуванні води.

 Безпосередньо біля  шлюзу вся поверхня води тепер покрита ряскою, а при підйомі вище, проти течії річки – ряска здебільшого у прибережній смузі. Тож фахівці висловили припущення, що на покращення стану водойми, окрім інших факторів, значно вплинув і цей природний чинник. Відомо ж, що ряска має властивість очищувати та покращувати стан води. І хоч річка ще не зазнала штучних відновлювальних впливів, працює її біологічний відновлювальний механізм.

 Дещо темнішою ставала вода у напрямку приближення до кордону з Хмельницькою областю. На водоймі у районі Марківки уже розвиваються мальки риби.

 Начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Вадим Войцешук зазначив:

 «За результатами обстеження залишки отруйного мулу наявні певними острівцями. Надзвичайно багато стало ряски. Вона корисна для води, так як дозволяє  утримувати низьку температуру і стає очищувачем річки. З метою збільшення частки кисню у воді пропонується на річці створити так звані штучні пороги чи міні-водоспади, які б могли насичувати воду киснем».

 Надалі заплановано консультацію з фахівцями Київського інституту гідробіології.