Бути чи не бути сільському господарству?

6 квітня в Житомирському національному агроекологічному університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція "Кооперативний маркетинг в агробізнесі: проблеми і перспективи становлення в Україні".

На конференції були присутні науковці сільськогосподарської сфери, а також представники вже існуючих кооперативів. Даний зліт був присвячений Міжнародному року кооперативів, проголошеному Генеральною асамблеєю ООН резолюцією від 23 жовтня 2011 р. Метою ж сімпозіуму було обмін думок науковців з різних регіонів України, коопертативів-практиків, представників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо місця і ролі сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в ринковій економічній системі та сучасному агробізнесі, а також ролі науки та освіти у формуванні кооперативного руху в Україні.

Проведення конференції в ЖНАУ є символічним, тому що науковці намагаються залучити до даної перспективи вже існуючих студентів, тобто перетворити встановлену теорію в діючу практику.

Питання об’єднання малого фермерства в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи відкрите на державному рівні, тому що сільське господарство є невід’ємною частиною світової економіки. Простіше сказати - земля годує всіх! Саме тому підримка держави є вкрай необхідною.

А взагалі, зростаюче значення сільськогосподарської обслуговуючої кооперації повинно розглядатися у контексті інтерграції аграрного сектора національної економіки у світовий економічний простір, особливо з позицій набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі та євроінтеграційної перспективи. Кооперативи здатні відкрити доступ до цивілізованих ринкових відносин усім бажаючим товаровиробникам незалежно від їх організаційно-правового статусу, масштабів господарювання, обсягів виробництва продукції.

Саме завдяки функціонуванню обслуговуючих кооперативів та за їх допомогою аграрії можуть забезпечити свою присутніть й зміцніти конкурентні позиції як на внутрішньому, так і міжнародних ринках продовольства та сільськогосподарської сировини.