У Житомирі фахівці проводять геофізичні спостереження

Центральна історична частина міста багата на різноманітні об’єкти старовини. Але не всі їх можуть побачити. Сьогодні для огляду доступні лише руїни колишніх келій єзуїтського монастиря на Юридиці та кафедральний костел св. Софії на Замковій площі. Вони більш давні із того, що збереглося, датуються початком і серединою XVIII ст. Переважна більшість старожитностей ховається під потужним шаром ґрунту, який внаслідок людської діяльності формувався тут на протязі понад однієї тисячі років, або навіть більше. І це не перебільшення.

Згадаємо знахідку давньоруської печі-кам’янки, яку було виявлено під час розчистки північної стінки котловану, закладеного для будівництва музею природи у західній частині Замкової площі у 2012 році. Тоді ж поруч у зрізах стін на глибині від 1,6 до 4 м зафіксовані сліди різночасових житлових, господарських і виробничих споруд, а також рештки пізньосередньовічного кладовища.

На жаль розкопки у цій частині міста тривалий час ніхто не проводить, а тому на археологічній карті міста вона виглядає суцільною білою плямою.

Чимало провалів траплялося у різних куточках історичної частини міста, які вказують на наявність тут таємничих підземель. Не забудемо й про кам’яний хрест із загадковими написами на ньому, який у березні 1982 року було знайдено у підвалі Хрестовоздвиженської церкви і багато іншого. На жаль розкопки у цій частині міста тривалий час ніхто не проводить, а тому на археологічній карті міста вона виглядає суцільною білою плямою.

Які таємниці приховує історична частина міста? Що знаходиться під потужним шаром ґрунту?

Відповісти на ці питання, за запрошенням керівника Житомирської археологічної експедиції Андрія Петраускаса, зробили спробу фахівці кафедри геофізики Інституту геології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Упродовж 7-8 жовтня за допомогою спеціального приладу – георадару, кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник К. М. Бондар та інженер 1-ї категорії І. В. Цюпа за участю співробітників відділу досліджень обласного краєзнавчого музею, а також небайдужих представників громадськості, провели геофізичні спостереження у межах заповідної території.

Слід відзначити, що в історії вивчення старожитностей Житомира, такий спосіб дослідження застосовується вперше.

Довідково: Георадарний метод або георадіолокація (високочастотні електромагнітні зондування) дозволяє отримувати інформацію про параметри середовища, яка міститься в характеристиках електромагнітних хвиль, що відбиваються від структурних неоднорідностей. Тобто, за його допомогою можна визначити (локалізувати) об’єкти різноманітного призначення поховані під шаром ґрунту на певній глибині, які ми не можемо побачити візуально і на поверхні землі переважно нічим не позначені. Винятком можуть бути окремі ділянки, на яких чітко спостерігаються місця просадок ґрунту чи провали. Такий спосіб дослідження до речі має ряд переваг. Геофізичні зондування здійснюються без порушення цілісності ґрунту, значно скорочують час на пошуки цікавих в історико-археологічному плані об'єктів, локалізують та визначають глибину їх залягання, суттєво скорочують час, обсяг земляних робіт і вартість археологічних досліджень.

У межах міської забудови, на думку фахівців, зазначений метод є найбільш оптимальним.

Геофізичним зондуванням охоплені окремі ділянки на територіях міського скверу, розташованого між вулицями Кафедральною та Рильського, південної частини вул. Шолом-Алейхема, майже повністю Замкової площі і східної частини, вільної від забудови і насаджень, присадибної ділянки магістрату.

Під час робіт на окремих ділянках фахівці зафіксували різні електромагнітні аномалії, в числі яких, крім сучасних комунікацій, простежуються об’єкти, які можуть зацікавити істориків та археологів.

Особливу увагу привертають порожнини, що ймовірно можуть бути пов’язані з підземеллями. Дві з них було виявлено у південній частині Замкової площі, а у північно-західній частині скверу майже навпроти вул. Шолом-Алейхема і торговельних рядів, розташованих вздовж вул. Кафедральної, зафіксовані, ймовірно, рештки цегляного склепіння підземної споруди.

Висновки не остаточні, їх ще потрібно перевіряти.

Згодом в історичній частині міста за участю наукових співробітників обласного краєзнавчого музею розпочнуться археологічні дослідження. Зібрані геофізиками дані прислужаться науковцям, стануть надійним орієнтиром у виборі найбільш перспективних ділянок для проведення розкопок.

Звертаємося до усіх небайдужих повідомляти про випадки провалів підземель, виявлення цікавих знахідок, старовинних об’єктів і предметів в історичній частині міста, по можливості передавати їх до музею. Кожна така знахідка – Ваш особистий внесок у вивчені історичного минулого Житомира, можливість відкрити цікаві й маловідомі сторінки багатовікової книги пам’яті.

Нагадаємо, що У Житомирі екскаватор провалився в старовинний підземний тунель.