Житомирянка стала жертвою шахраїв

Поліція закликає житомирян не довіряти СМС-сповіщенням про поповнення їх банківських рахунків потенційними віртуальними покупцями і офіційно перевіряти грошові надходження.

Днями до Житомирського відділу поліції звернулася 22-річна жителька обласного центру із повідомленням про вчинене відносно неї ошуканство. Жінка розповіла, що розмістила оголошення про продаж мобільного телефону на одному зі спеціалізованих веб-сайтів. За кілька днів їй зателефонував чоловік, який збирався придбати гаджет, проте домовився, аби річ було передано його знайомій у руки.

На підтвердження намірів покупки заявниця отримала телефонне сповіщення про надходження оплати товару на її банківський рахунок. Ще за півгодини зустрілася з незнайомкою нібито від віртуального покупця, якій і віддала мобільний телефон. Коли ж заявниця пішла знімати кошти до банкомату, була неприємно здивована їх відсутністю. У поліції їй підтвердили здогадку: житомирянка стала жертвою шахраїв.

Утім заявниця добре запам’ятала прикмети незнайомки, якій передала телефон, і змогла чітко їх назвати. Патрульні поліцейські виявили схожу на розшукувану жінку на одній з вулиць Житомира. Ошукана потерпіла упізнала у ній свою опонентку.

Затриманою виявилася 35-річна жителька м. Хмельницького. Вона визнала, що забирала мобільний телефон у заявниці і розповіла правоохоронцям, що зробити це попросив її родич, який нині знаходиться… у місцях позбавлення волі.

Поліцейські вилучили мобільний телефон у помешканні житомирянки, куди затримана хмельничанка встигла його занести на зберігання.

Усі обставини нині перевіряються у рамках розпочатого за ст.190 (Шахрайство) ККУ кримінального провадження.

Поліція ж звертається до громадян із закликом не довіряти СМС-сповіщенням про поповнення банківських рахунків, які надходять з невідомих і сумнівних номерів, викликаючи переконливу ілюзію надходження грошових коштів. Перевірте це офіційно у банківських установах або через банкомати.

Окрім того, правоохоронці радять не розголошувати конфіденційну інформацію про власні банківські рахунки віртуальним покупцям товарів, «банківським працівникам», що телефонують з приводу технічних проблем, тощо.  Погоджуючись, громадяни ризикують потрапити на гачок інтернет-шахраїв, які в подальшому вже за іншим сценарієм спустошують рахунки довірливих.