У Житомирі відбувся благодійний концерт-вшанування пам’яті Віктора Кременицького

15 травня у Житомирському академічному музично-драматичному театрі ім. І. Кочерги відбувся благодійний вечір пам’яті Віктора Кременицького – непересічної особистості в історії Житомирського краю. Перебуваючи на посаді голови виконкому Житомирської обласної Ради народних депутатів із 1955 по 1982 рік, Віктор Кременицький проявив неабиякий хист керівника для розбудови регіону. Кошти, зібрані під час концерту, будуть використані для встановлення пам’ятника видатному земляку.
У благодійному концерті взяли участь знані в області творчі колективи: поліський ансамбль пісні і танцю «Льонок», школа хореографічного мистецтва «Сонечко», фольклорний ансамбль «Родослав», жіночий вокальний колектив Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. І. Огієнка, а також начальник управління культури і туризму облдержадміністрації, народний артист України Юрій Градовський та подружжя Тетяни й Олександра Зайченків.
Під час концерту до глядачів звернувся голова правління Житомирської обласної громадської організації «Фонд імені В. О. Кременицького» Леонід Згурський. Він подякував усім, хто виділив годину свого часу для перегляду благодійної концертної програми, всім, хто відгукнувся та цінує пам’ять людини, яка, безумовно, цього заслуговує.
Бронзовий пам’ятник Віктору Кременицькому планують встановити у Житомирі, на Новому бульварі, 3. На спорудження та становлення об’єкта необхідно 1,2 мільйони гривень, значна частина коштів з цієї суми піде на благоустрій території, де стоятиме пам’ятник.
Довідково:
Віктор Олександрович Кременицький народився 1 січня 1916 року в селі Шукліно Фатезького району Курської області в багатодітній селянській родині. З дитячих літ знав, що таке праця, цінував шматок хліба.
В 1929 році він переїхав у Запоріжжя, де навчався на робітничому факультеті. У вільний від навчання час підробляв на будівництві Дніпрогесу і заводу «Запоріжсталь». По закінченню робітфаку навчався в Одеському педінституті, працював учителем.
В 1939 році В.О. Кременицький був призваний до Червоної Армії і по закінченні курсів молодших лейтенантів у листопаді того ж року приймав участь у бойових діях на фінському фронті.
Велика Вітчизняна війна застала Віктора Олександровича в лавах Червоної Армії, а з липня 1941 року він – партизан загону капітана Мокроусова. В січні 1942 року цей загін увійшов до складу партизанського з\'єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу О.Ф.Федорова у якому В.О. Кременицький пройшов бойовий шлях як старшина, начальник штабу, комісар загону, а затим комісар і командир сформованої на базі з’єднання Польської партизанської бригади імені Ванди Василевської. З березня по серпень 1944 року бригада вела бойові дії на території Польщі. У цих боях В.О. Кременицький був двічі поранений.
Визначний вклад В.О. Кременицького у справу визволення Польщі від фашизму був високо оцінений польським народом. За видатні відзнаки при командуванні партизанською бригадою імені Ванди Василевської і за проявлені особисту мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками за визволення Польщі Головне Командування Армії Людової нагородило В.О. Кременицького орденом «Хрест Грюнвальда» 2-го класу, а вдячні поляки удостоїли його звання Почесного громадянина міста Замосць Люблінського воєводства. Після з’єднання з частинами Радянської Армії Польську бригаду в 1944 році розформували, а Віктор Олександрович був направлений працювати в Донецьку область.
Спочатку він очолив районний відділ народної освіти, затим був головою Олександрівського райвиконкому, першим секретарем Олександрівського райкому партії, завідуючим облвно, п\'ять років працював на посаді голови Донецького облвиконкому.
В 1954 році, відповідно до постанови ЦК КПРС, В.О.Кременицький був переведений на роботу в Житомирську область. Спочатку працював першим заступником голови, а з 1955 по 1982 рік беззмінно очолював виконком обласної Ради народних депутатів.
З ім’ям Віктора Олександровича нерозривно пов’язаний період індустріалізації Житомирської області. Під його безпосереднім керівництвом були збудовані та запрацювали нові великі промислові підприємства: заводи «Автозапчастина», «Електровимірювач», «Промавтоматика», верстатів-автоматів, хімічного волокна, льонокомбінат та десятки інших. Серед галузей промисловості провідними стали важке машинобудування і приладобудування, хімічна, деревообробна, целюлозно-паперова, фарфоро-фаянсова, склоробна і легка. Великого розмаху набуло житлове будівництво, спорудження шкіл, дитячих садків і ясел, лікарень. санаторіїв, спортивних закладів.
Значна заслуга В.О.Кременицького і в тому, що область була підключена до Єдиної системи енергопостачання, отримала природний газ, вкрилася мережею доріг з твердим покриттям та автобусним сполученням.
Під неослабною опікою В.О.Кременицького перебував обласний центр. За його безпосередньою участю в місті виросли споруди музично-драматичного театру, обласної бібліотеки, чотирьох кінотеатрів, музичного училища, нові корпуси обласної клінічної лікарні, поліклінік та інших лікувальних закладів, інженерно-технологічного інституту, середніх спеціальних учбових закладів, десятків шкіл, профтехучилищ, адміністративний будинок облвиконкому, збудовано сотні житлових будинків, створено нові благоустроєні мікрорайони, прокладено тролейбусні маршрути, збудовано автобусні станції, аеропорт, залізничний вокзал, меморіал Слави, споруджено каскад водосховищ на річці Тетерів і міський водогін, чим було знято проблему водопостачання житомирян.
Не дозволив будівництво в Житомирській області атомної електростанції.
За досягнення значних успіхів у господарському та культурному будівництві під багаторічним плідним керівництвом В.О.Кременицького Житомирська область була нагороджена найвищою нагородою СРСР - орденом Леніна.
Багатогранний талант керівника і життєва мудрість В.О.Кременицького з особливою силою проявились у його державницькій діяльності, якій він присвятив 34 роки життя. Він був депутатом Верховної Ради Української РСР протягом дев\'яти скликань з 1947 по 1985 роки, у 1951 - 1955 роках обирався Заступником Голови Верховної Ради УРСР, 20 років підряд очолював планово-бюджетну комісію Верховної Ради УРСР. При його безпосередній участі десятки років формувались Державний план і бюджет УРСР.
За ратні і трудові заслуги В.О.Кременицького було нагороджено орденом Леніна, двома орденами Бойового Червоного Прапора, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни І та II ступенів, польським орденом «Хрест Грюнвальда», багатьма медалями, у числі яких – медаль «Партизану Вітчизняної війни» І ступеня – повідомляє електронна енциклопедія «Вікіпедія».
Помер В.О.Кременицький 1 жовтня 1994 року, похований у місті Житомирі.