Житомирянка Наталія Ніколюк отримала високу державну відзнаку

Житомирянка, майстер народної творчості, засновник Школи Української Вишивки в Житомирській області, заступник голови громадської організації «ХХІ покоління» Наталія Ніколюк одержала подяку Міністерства молоді та спорту України за ваговий особистий внесок у відродження та впровадження національно-патріотичного виховання молоді.

Подяку від Міністра молоді та спорту Ігоря Жданова у військовій частині А3358 Наталії Ніколюк одержала на урочистому шикуванні в присутності керівництва і військовослужбовців від начальника управління сім’ї, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації Світлани Гресь, голови громадської організації «ХХІ покоління» Віталія Сівко, керівника відділу абонементу Житомирської обласної бібліотеки ім. О. Ольжича Людмили Коваль.

«Українська сорочка – це оберіг, створений власними руками, який одягають не лише на свята, а і щодня, який відшивають на натуральній домотканній тканині переважно натуральними нитками, без жодного вузлика, в якій закладають всі думки та побажання для того, кому вишивають. Така сорочка буде «живою» та нестиме своє сакральне значення та зв'язок між поколіннями. Створюючи вишитий одяг завжди потрібно думати над тим, який зміст нестиме це вбрання, які елементи можна там відшивати, а особливо звертати увагу на сукупність знаків, що утворюють малюнок. Головним завданням кожного майстра має бути надання повної вірної інформації про значення елементів та малюнків, які відшиваються на рушниках і сорочках та навчити правильно їх вишити. Кожна сорочка та рушник, які дійшли до нас з 18-19 століть, несуть в собі важливе значення та унікальність, певний код нації, який сьогодні намагаються розгадувати майстри. Колись в 1890 - 1920 роках створювала свої шедеври моя прабабуся, яка важко працювала на пана та не малажодної схеми чи малюнка, яка малювала нитками відразу на полотні. Далі моя бабуся, яка більше любила шиття, в 1950-2000 роках створювала свої шедеври. А потім дійшла черга до моєї мами, яка від свого дитинства і до нині вишиває, в’яже та шиє вже свої неповторні роботи. Ось такий зв'язок чотирьох поколінь маю я. Своє вміння я передаю всім людям - учням Школи Української Вишивки. Ось і моя маленька чотирирічна донечка вже має певні навики у вишиванні, в’язанні, плетенні, шитті. Хоча, це ще зовсім маленькі кроки, але я впевнена, що моя справа житиме та розвиватиметься. Моя родина не втрачає зв'язок поколінь. Впевнена, що кожна жінка у довоєнний час створювала власноруч обереги та іграшки для своїх дітей. Кожен з нас може згадати, що саме ваша бабуся чи мама створювали для всієї родини, щось надзвичайне, те, що вам дуже дороге та рідне, те, що закарбувалося у вас в пам’яті. Згадайте і відтворюйте. Не втрачайте дух родинної єдності та зв'язок поколінь. Бережіть один одного та Україну» – майстер народної творчості Наталія Ніколюк.