Встановлення карт схем руху маршрутного таксі зробить Житомир кращим

27 липня у прес центрі Житомирської міської ради (практично з місячним запіздненням згідно умовами відбору) відбулося засідання конкурсної комісії “Зробимо Житомир кращим”. Покращити місто зголосилися аж чотири громадські організації, які представили по одному проекту окрім ГО “Демократичний Альянс”, що подав аж чотири проекти, проте ні один з яких не підтримала комісія.
Переможцем відбору став проект встановлення карт схем руху маршрутного таксі від ГО “Сучасний формат”, яким передбачається встановлення 8 металевих боксів з інформацією про маршрути на зупинці. Членів комісії при цьому не збентежила відсутність бюджету та обгрунтованої вартості цих конструкцій, і той факт, чому вони будуть лише на восьми зупинках, акщо в Житомирі їх понад двухсот. Фактично проект дублює колишні старі металеві таблички-схеми руху громадського транспорту, які сьогодні розміщені на зупинках та за вартістю в декілька десятків разів дешевші запропонованих. Якщо ще згадати постійні зміни в русі маршруток, то витрачання 30 тисяч гривень бюджетних коштів міста вбачається безглуздим.
Можливо, за відсутності вибору з числа представлених проектів, комісію можна було виправдати. Але коли був запропонований повністю технічно та фінансово забезпечений проект зі встановлення безкоштовної wifi зони покриття в парку ім. Гагаріна, неможливо зрозуміти чим Житомир гірший Вінниці, Тернополя, Кіровограда та інших міст?
Схоже в день проведення засідання, а остання п’ятниця липня прийнята за офіційний день системного адміністратора або простіше програміста, комісія більш нагадувала суд над Коперніком: засуджувався сам проект як непотрібний. За збігом обставин Володимир Дебой в цей день переймав досвід використання інформаційних технологій у Вінниці та запевняв місцеву владу, що якнайшвидше перейматиме такий потрібний досвід сусіднього регіону.
Чи слова нашого мера розходяться зі справою, чи секретар міської ради, що очолює конкурсну комісію Наталія Леонченко має інше бачення в питанні впровадження інтернету і дозволила собі заявити: “Житомирянам в парку не потрібний інтернет”а краще, щоб вони ходили гуляти ще без мобільних телефонів. Можливо, пані Леонченко закарбувалися в пам’яті далекі 90-ті роки, коли лише обрані могли користуватися мобільним зв’язком і для неї використання житомирянами мобільного телефону та інтернету викликає неприродню реакцію.
Звичайно необхідно розмежовувати право кожного на користування сучасними технічними благами, та можливості, вв першу чергу фінансові, їх використання при достатньо невисоких статках середньостатистичного мешканця Житомира. Особливо це стосується студентів, що витрачають немало коштів якраз на спілкування в інтернеті.
Напевно міська влада хоче, щоб усі знали наш обласний центр як найближчий до столиці та найвіддаленіший до цивілізації. Ще сумніше, що вирок Житомиру виносять посадовці, які зобов’язані розвивати місто.
Залишається сподіватися, що після поїздки до Вінниці Володимир Дебой зможе вчасно відреагувати та вірно оцінити пріоритети міста в сучасного світу, а не перетворювати Житомир у сільський населений пункт.