Житомирське управління МНС вшанувало колег, що загинули при виконанні службових обов‘язків

22 серпня, біля меморіального комплексу Територіального управління МНС України у Житомирській області вшанувати колег, що загинули при виконанні службових обов‘язків, зібралися рятувальники, батьки, дружини та діти загиблих. За 26 років, виконуючи свої професійні обов’язки, на Житомирщині загинули 14 вогнеборців та працівників служби цивільного захисту. Четверо - безпосередньо під час гасіння пожежі.
- Ризик – головна риса професії рятувальника. Обираючи її чоловіки розуміють, що відтепер їхнє життя йтиме як по лезу ножа, проте це нікого з них не зупиняє. Вони готові прийти на допомогу іншим, інколи – навіть ціною власного життя, - зазначив у своїй промові полковник у відставці Борис Чумак, колишній начальник управління пожежної охорони області, а нині голова благодійного фонду «Пожежні Чорнобиля». Молодому поколінню офіцерів він розповів про долі окремих особистостей пожежних.
У 1986-му році під час гасіння покрівлі житомирської ЗОШ №36 обірвалося життя 21-річного начальника караулу 1-шої міської пожежної частини лейтенанта внутрішньої служби Анатолія Сікорського. Тоді вогонь охопив котельню і Анатолій повинен був подати ствол води в осередок пожежі з даху. Але не встиг – провалився крізь обгорілу крівлю з 7-метрової висоти прямо на котел.  Його ім’ям названо один із провулків у Житомирі.
У 1995 році пішов із життя старшина Коростенської пожежної частини Іван Оснадчук. Діти підпалили в хліві папір і не знали про те, що  там зберігались снаряди. Іван прокладав магістральну лінію на гасіння пожежі, і в цей час пролунав вибух. Влучений в голову осколок снаряду виявився смертельним. Сьогодні традиції свого батька Івана Оснадчука продовжує в пожежній охороні Коростеня його син Олександр.
22 жовтня 2007 року було останнє чергування в житті 36-річного старшого пожежного Олександра Сича. На пункт зв’язку СДПЧ-9 м. Бердичева надійшло повідомлення про пожежу в приватній лазні. Олег у складі ланки газодимозахисної служби проводив розвідку у будівлі. Зворотній шлях лежав через вузький коридор. Як найдосвідченішій, він йшов останнім у ланці. Вже на виході на нього впали металеві конструкції і чоловік загинув. Пожежній охороні він присвятив 15 років життя. Дружина стала вдовою, двоє дітей залишилися без батька. Напередодні нового навчального року рятувальники Бердичева готують шкільні подарунки для його сина та доньки.
У день пам’яті про загиблих поминальні свічки у фойє територіального управління МНС запалили їхні рідні, близькі, а також рятувальники, яким випало долею йти з ними поруч по життю. До підніжжя дошки пам’яті барвистим килимом лягли квіти суму. Секретар Житомирської єпархії Української православної церкви отець Алєксій відслужив панахиду по загиблим та звернувся з промовою до родин і рятувальників.
Сім’ї загиблих були запрошені на поминальний обід. Подяку їм за виховання гідних синів нашої Вітчизни висловив начальник територіального управління МНС в області генерал-майор служби цивільного захисту Ігор Нікітчук та запевнив присутніх, що незгасиму пам’ять про колег та всебічну підтримку їхні рідні відчуватимуть завжди. Кожна родина отримала фінансову допомогу від благодійного фонду «Пожежні Чорнобиля». А керівництво підрозділів МНС, де свого часу працювали загиблі, вирішуватимуть нагальні соціально-побутові проблеми, з якими зіткаються сьогодні рідні героїв.