Незвичайна виставка відкрилася в Житомирі (ФОТО)

Володимир та Ірина Шинкарук, Юрій Градовський, житомирські гумористи та творча інтелігенція міста і усі «як живі» постали на фотороботах художника Миколи Бутковського.

Усіх цих людей у незвичних образах та іпостасях можна побачити протягом вересня у Житомирському обласному літературному музеї .

Експозиція під назвою «Наповнення як вітру подих» складається з з авторських творів живопису, левкасів та художнього фото житомирян, різних за віком, але сповнених великою енергією творчості. Саме ця енергія акумулюється в творах живопису, скульптури, літератури, театру, фотомистецтва , музики, кіно і навіть журналістики, та створює неповторну мистецьку ауру для Житомирщини.

- Я малюю динаміку внутрішнього світу людини, - пояснює Бутковський. - Людину з її відчуттями, почуттями, співіснуванням з іншою людиною. Багато людей, досить віддалених від духовної роботи над собою, сприймають мої картини, виключно, через призму оголеного тіла. Але тут варто збагнути те, що зображаючи людину оголеною, це зовсім не значить, що я зображаю її голою. Розумієте, коли людина роздягнута, вона знаходиться у тому віддаленому від земного просторі, який поза часом. Картина оголеної натури без додаткових предметів може сприйматися, так, що це ніби було, 100 років тому, або ж тисячу, або, взагалі, учора. Крім того, роздягнута людина – чиста, навіть беззахисна. І кожен сприймає її наготу у міру своєї вихованості. Я ж вкладаю у свої образи більш високий зміст. Зазвичай, поруч з жіночим образом на моїх картинах гармонійно співіснує чоловічий. Пейзажі моїй творчості не досить притаманні – малюю їх, виключно, у поїздках, коли літом відпочиваю у Криму. Ще менше художньої потреби вимагає від мене натюрморт. Фотографія і художня справа – близькі по суті заняття. Я почав фотографувати тому, що мені необхідно було робити репродукційні знімки своїх картин. Далі стало цікаво і заглибився у фотографію, як жанр.

Це стало для мене якимось хобі. В процесі підготовки портретної фотографії я створюю таку ситуацію, яка спонукає людину розкрити свій внутрішній світ. Зовнішні механічні дії абсолютно ні про що не говорять: головне для мене не динаміка форми, а динаміка внутрішнього світу людини, зафіксувати той миттєвий стан душевного прояву людини, який говорить без слів.