В Україні розпочалось масштабне "полювання" на підприємців, які платять зарплати в конвертах та не оформляють працівників. Масштабні перевірки бізнесу, про які попереджав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, стартували 5 жовтня. Окрім реальних порушників, яких багато, в зону ризиків потрапляє також велика кількість легальних підприємців.
Перевірки Держпраці за небезпекою наслідків для бізнесу вже стали порівняними з податковими перевірками. Збільшення мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року автоматично збільшило і розміри штрафів за ці та інші порушення, частина яких стосується оформлення трудових договорів, зміни умов праці, зловживань при наймі співробітників на випробувальний термін.
Партнери ЮФ «Костик Горлов» Єгор Горлов та Андрій Стахов, які не з чутокзнають про суперечки з Держпраці, допомогли нам розібратись, що потрібно враховувати, щоб уникнути застосування фінансових санкцій та бути підкованими у тонкощах перевірок.
- Доброго дня. Отже, перше питання, яке турбує всіх, це те, які взагалі бувають перевірки Держпраці?
- Єгор Горлов: На сьогоднішній день існують два види перевірок, які кардинально різняться між собою: планові та позапланові (так звані інспекційні відвідування). Про перші підприємство об’єктивно має знати і контролювати проведення таких перевірок відносно себе, оскільки інформація про них публікується на офіційний джерелах. В свою чергу, більше запитань викликають саме позапланові перевірки. Вони, власне, і є найбільш гострою проблемою бізнесу якщо говорити про взаємовідносини з Держпраці. До речі, далеко не всі знають, що мораторій на перевірки, який введений та діє в України, перевірок Державної служби з питань праці не стосується та не застосовується.
- Андрій Стахов: Дійсно, позапланові перевірки є небезпечними для бізнесу. Як мінімум тому, що підприємство швидше за все про них не знатиме. Хоча в нормативці існує обов’язок інспектора попередити підприємство про інспекційне відвідування, є також «лазівка» в тій самій нормі, яка дозволяє робити висновок про те, що підприємство можна і не повідомляти, якби абсурдно це не було. Справа в тому, що інспектор може не повідомляти про проведення такого відвідування в тому разі, якщо він сам вважатиме, що це завдасть певної шкоди перевірці. Виключно суб’єктивний підхід та «людський фактор», внаслідок якого ви можете і не знати про позапланову перевірку до того моменту, поки вона не прийде.
- А з яких підстав можуть відбуватись такі інспекційні відвідування? У Держпраці називають такі основні приводи для перевірок:
1. Рішення суду або інформація від правоохоронних органів про порушення законів про працю.
2. Рішення керівника Держпраці про перевірку дотримання трудового законодавства.
3. Заява працівника про не оформлення його на роботу.
4. Заява працівника про порушення його трудових прав.
5. Інформація від Держстату, ДФС і Пенсійного фонду.
Чи правильно це?
- Єгор Горлов: Скоріше так, аніж ні. Потрібно чітко конкретизувати кожен з перелічених пунктів. Наприклад, рішення начальника підрозділу Держпраці або його заступника про перевірку може відбуватись на підставі інформації від того самого працівника, суду, правоохоронних органів, ЗМІ, фіскальної служби і так далі. Керівник або заступник територіального підрозділу Держпраці в будь-якому випадку має письмово дати дозвіл на таке відвідування.
- Андрій Стахов: Здебільшого потрібно остерігатись перевірок від колишніх та іноді «ображених» працівників та інформації з ДФС. Наприклад, виходячи із нашої практики, часто звернення в Держпраці від працівника стосовно тих чи інших суттєвих порушень йде як своєрідний тиск на недобросовісного роботодавця. Роботодавці, будьте взаємно ввічливі зі своїми працівниками та дотримуйтесь трудового законодавства, тому що сьогодні це може стати великою проблемою для всього вашого бізнесу. Що ж стосується фіскальної, то можуть бути питання в тому разі, якщо обсяг господарської діяльності (який ними відслідковується елементарно) суперечить кількості працівників, яких ви офіційно показуєте. Тоді можна чекати звернення до Держпраці від фіскалів.
