Гра на випередження: як підприємцю пережити перевірки Держпраці? (ПОРАДИ ЮРИСТІВ)

В Україні розпочалось масштабне "полювання" на підприємців, які платять зарплати в конвертах та не оформляють працівників. Масштабні перевірки бізнесу, про які попереджав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, стартували 5 жовтня. Окрім реальних порушників, яких багато, в зону ризиків потрапляє також велика кількість легальних підприємців.

Перевірки Держпраці за небезпекою наслідків для бізнесу вже стали порівняними з податковими перевірками. Збільшення мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року автоматично збільшило і розміри штрафів за ці та інші порушення, частина яких стосується оформлення трудових договорів, зміни умов праці, зловживань при наймі співробітників на випробувальний термін.

Партнери ЮФ «Костик Горлов» Єгор Горлов та Андрій Стахов, які не з чутокзнають про суперечки з Держпраці, допомогли нам розібратись, що потрібно враховувати, щоб уникнути застосування фінансових санкцій та бути підкованими у тонкощах перевірок.

-  Доброго дня. Отже, перше питання, яке турбує всіх, це те, які взагалі бувають перевірки Держпраці?

-  Єгор Горлов: На сьогоднішній день існують два види перевірок, які кардинально різняться між собою: планові та позапланові (так звані інспекційні відвідування). Про перші підприємство об’єктивно має знати і контролювати проведення таких перевірок відносно себе, оскільки інформація про них публікується на офіційний джерелах. В свою чергу, більше запитань викликають саме позапланові перевірки. Вони, власне, і є найбільш гострою проблемою бізнесу якщо говорити про взаємовідносини з Держпраці. До речі, далеко не всі знають, що мораторій на перевірки, який введений та діє в України, перевірок Державної служби з питань праці не стосується та не застосовується.

-  Андрій Стахов: Дійсно, позапланові перевірки є небезпечними для бізнесу. Як мінімум тому, що підприємство швидше за все про них не знатиме. Хоча в нормативці існує обов’язок інспектора попередити підприємство про інспекційне відвідування, є також «лазівка» в тій самій нормі, яка дозволяє робити висновок про те, що підприємство можна і не повідомляти, якби абсурдно це не було. Справа в тому, що інспектор може не повідомляти про проведення такого відвідування в тому разі, якщо він сам вважатиме, що це завдасть певної шкоди перевірці. Виключно суб’єктивний підхід та «людський фактор», внаслідок якого ви можете і не знати про позапланову перевірку до того моменту, поки вона не прийде.

-  А з яких підстав можуть відбуватись такі інспекційні відвідування? У Держпраці називають такі основні приводи для перевірок:

1.           Рішення суду або інформація від правоохоронних органів про порушення законів про працю.

2.           Рішення керівника Держпраці про перевірку дотримання трудового законодавства.

3.           Заява працівника про не оформлення його на роботу.

4.           Заява працівника про порушення його трудових прав.

5.           Інформація від Держстату, ДФС і Пенсійного фонду.

Чи правильно це?

-  Єгор Горлов: Скоріше так, аніж ні. Потрібно чітко конкретизувати кожен з перелічених пунктів. Наприклад, рішення начальника підрозділу Держпраці або його заступника про перевірку може відбуватись на підставі інформації від того самого працівника, суду, правоохоронних органів, ЗМІ, фіскальної служби і так далі. Керівник або заступник територіального підрозділу Держпраці в будь-якому випадку має письмово дати дозвіл на таке відвідування.

-  Андрій Стахов: Здебільшого потрібно остерігатись перевірок від колишніх та іноді «ображених» працівників та інформації з ДФС. Наприклад, виходячи із нашої практики, часто звернення в Держпраці від працівника стосовно тих чи інших суттєвих порушень йде як своєрідний тиск на недобросовісного роботодавця. Роботодавці, будьте взаємно ввічливі зі своїми працівниками та дотримуйтесь трудового законодавства, тому що сьогодні це може стати великою проблемою для всього вашого бізнесу. Що ж стосується фіскальної, то можуть бути питання в тому разі, якщо обсяг господарської діяльності (який ними відслідковується елементарно) суперечить кількості працівників, яких ви офіційно показуєте. Тоді можна чекати звернення до Держпраці від фіскалів.

Гра на випередження: як підприємцю пережити перевірки Держпраці? (ПОРАДИ ЮРИСТІВ), фото-1

-  Якщо перевірка вже прийшла, то на що підприємству потрібно звертати увагу та взагалі як діяти?

-  Єгор Горлов: Ідеальний варіант – це коли у підприємства завчасно укладений договір про надання правової допомоги на цей випадок. Важливість якісної юридичної підтримки тут важко переоцінити. Також при проведенні перевірки Ваші адвокати або юристи мають право брати участь та слідкувати за дотриманням законності, при проведенні такої перевірки, або про підставність самої перевірки в принципі.

Окрім цього, варто вказати, що підприємство має право не допустити інспектора для проведення перевірки, у тому випадку, якщо у останнього відсутнє відповідне посвідчення або чинність такого посвідчена припинена, що можна перевірити через офіційний сайт у мережі інтернет. В свою чергу, звертаємо увагу, що штраф за безпідставний не допуск до перевірки складає понад 370 000 грн.

- Андрій Стахов: Перевірка Держпраці, як і будь-яка інша, це своєрідний краш-тест для підприємства. До неї потрібно готуватись завчасно, а не походу карнавалу. Інспектор має право наодинці спілкуватись зі співробітниками та відбирати у них пояснення (ви самостійно можете розуміти ризики, пов’язані із цим), ознайомлюватись з документами, відвідувати будь-які приміщення, де використовується наймана праця. Завдання керівництва, за можливості, максимально обмежити конфіденційне спілкування зі співробітниками, а також проговорити завчасно всі можливі проблемні моменти. До речі, інспектору прямо заборонено вилучати оригінали документів, комп’ютерів тощо.

-  До перевірки треба готуватись. Але як? Що має зробити підприємство?

-  Єгор Горлов: Підготовка до перевірки, якщо вона якісна та системна, тягне за собою витрати. Вони компенсуються можливою збитковістю на штрафах. Насамперед потрібно залучити фахівців для проведення аудиту дотримання трудового законодавства на підприємстві, здійснити якісне структурування трудових ресурсів, виявити та відпрацювати слабкі зони. Фактично, потрібно підійти до питання з позиції якби перевірка проводилась вже сьогодні.

-  Андрій Стахов: Важливою складовою підготовки є якісне структурування трудових ресурсів, а також системна робота з працівниками. В ході тренінгів для працівників вони мають навчитись в першу чергу не боятись. Розуміти, як потрібно себе вести та що казати. Це вкрай важливо. Особливо це стосується тих осіб, з якими укладено цивільно-правовий договір. Тут є своя специфіка.

-  Ви згадали про цивільно-правові договори. На сьогоднішній день це дуже актуальна тема. Скажіть, будь ласка, наскільки це законно та можливо?

-  Єгор Горлов: На одному з наших нещодавніх тренінгів ми говорили про те, що цивільний договір з особою, з якою Ви працюєте - це законно, якщо обережно. Потрібно розуміти, що це не панацея і далеко не всім такий апгрейд трудових відносин може підійти. Щоб якісно його укласти потрібно аналізувати систему бізнесу, процеси, практику. Як і будь-який інший якісний та «працюючий договір» він потребує індивідуального підходу. Шаблонний підхід тут недопустимий.

-  Андрій Стахов: Цивільний договір законний, якщо ним не прикривати те, що прикрити неможливо. Я маю на увазі явні трудові відносини. Ми жодним чином не закликаємо це робити, тому що все одно потрібно діяти в рамках закону. Такі кейси є і тоді такий договір не вартий нічого. Актуальна судова практика дозволяє їх укладати і чітко мотивує чому. А також мотивує чому інспектор Держпраці не має права самостійно кваліфікувати такий договір як приховані трудові відносини. Це може зробити тільки суд. Укладаючи такий договір потрібно чітко усвідомлювати його суть всім сторонам та задіяним до процесу особам. Потрібно проводити роз’яснювальну роботу та підбивати всю документацію підприємства аби вона не суперечила договору. Наприклад, є реальний випадок, коли був укладений цивільний-правовий договір, але на підприємстві існував штатний розпис та відомість про виплату зарплати, в яких фігурував такий «працівник». Це асбурдно, м’яко кажучи.

-  Якщо штраф вже є, то чи можливо його оскаржити? Як це зробити?

-  Єгор Горлов: Для оскарження штрафу є дві процедури, які не виключать одна одну: адміністративна (через структурні органи Держпраці) та судова. На першу особливо сподіватись не варто, краще розраховувати на суд. Практика, як сказано раніше колегою, в певних випадках складається досить успішно.

-  Андрій Стахов: Шанси на успішне оскарження штрафу прямо залежать від того, наскільки підприємство було підготовлене до перевірки з урахуванням всього того, що нами було раніше сказано. Це факт. До речі, найменші шанси оскаржити штраф у тих, у кого трудові відносини взагалі ніяк не регламентовані: ані трудовим ані цивільним договором. В такому разі просто не буде на що опиратись.

-  Насамкінець, щоб Ви могли порадити бізнесу окрім раніше сказаного?

-  Єгор Горлов: Розуміти загрози. Усвідомлювати їх та приймати. На жаль, локальний бізнес, малий та середній, ставиться до ризиків з банальним ігноруванням. Це неправильний підхід. Для деяких в Україні він вже закінчився розвалом бізнесу.

-  Андрій Стахов: Потрібно завжди грати на випередження. Є гарне українське прислів’я: ложка гарна до обіду. Це правда. Потім вже може бути пізно.

-  Дякую Вам за цікаву та інформативну розмову. Гадаю, що читачам ця інформація дійсно допоможе і зможе попередити неприємні події.

 Єгор Горлов:www.facebook.com/egor.s.gorlov

Андрій Стахов:www.facebook.com/andriy.stakhov

Сайт фірми: kostykgorlov.com

Facebook: KOSTYK GORLOV LAW FIRM

житомир юрист перевірки держпраця бізнес
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
12 дуже добре
(3 оцінки)
Високі оцінки користувачів за Достовірність
1 людина рекомендує
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі