Депутатка Житомирської міськради Ірина Ярмоленко: Наш день не тільки 8 Березня

Депутатка Житомирської міської ради, голова депутатської групи «Рівні можливості» Ірина Ярмоленко: 

"Якщо б у Житомирі в 2020 році оголосили марш жінок, хто б з вас взяв у ньому участь?

Понад століття тому 8 березня жінки Нью-Йорка вимагали для себе кращих умов праці, дозволу брати участь у виборах… З того часу багато чого змінилося, але 8 березня чомусь закарбоване у нашій свідомості як свято квітів та шоколадок.

Жінки тривалий час виступають лише в ролі берегинь домашнього затишку, окрасою когось чи чогось, досі як «прийнятна» транслюється реклама з оголеними тілами жінок в шубах, діамантах. 

Часи змінюється щомиті, але гендерні стереотипи залишилися, і поки є дуже стійкими, навіть у середовищі самих жінок. До слова, сьогодні жінки отримують нижчу зарплатню, ніж чоловіки і в багато сфер діяльності їм складніше, наприклад, у політику, потрапити, бо суспільство навчене підтримувати в певних галузях та питаннях лише одну стать.

Трохи історичних фактів. Першою країною, де жінки отримали право голосувати, стала Нова Зеландія у 1893 році, перші жінки-депутатки з'явилися у Фінляндії 1906 року. На те, щоб вся Європа визнала громадянські права жінок, пішло більше 70 років. У Швейцарії жінкам дозволили брати участь у виборах лише 46 років тому. В українському парламенті частка жінок і досі замала– 12%. Ще століття-два тому не всі жінки могли одягати штани, брати участь у спортивних заходах, отримувати освіту, розлучатися і навіть з власної волі мати дітей. У Саудівській Аравії жінки лише нещодавно отримали дозвіл на водіння авто. Таке табу ніде не було прописано в законі, але чомусь довгий час дотримувалося.

Жінка – це така ж особистість, тому мені особисто не потрібні квіти та шоколадки у день 8 Березня. Усіх колег та друзів прошу дарувати мені протягом року просто повагу до моєї діяльності та діяльності моїх колежанок без оцих ось фраз: «твій день 8 березня», «ти жінка та ще й молода, тому то....» і т д.

Трохи географії далі. У Пакистані немає закону, який захищав би права жінок, тому 90% з них стикаються з насиллям у сім’ї, а в Гватемалі це взагалі норма. Жінки Чаду не мають жодних прав і є власністю чоловіків. Афганістан лідирує за рівнем смертності серед породіль: понад 80% жінок змушені народжувати без медичної допомоги. В Іраку жінок змушують надавати інтимні послуги солдатам, а за відмову минулого року було страчено більше сотні. Це перелік можна продовжувати дуже довго. Звісно, ви можете радіти тому, що народилися в Україні, де порівняно з іншими країнами в нас справи кращі (але все ж ми досі  65-ті в світовому рейтингу). Тому для мене 8 березня – це не просто Міжнародний жіночий день, це Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир, який був створений для того, щоб нагадати суспільству про наші права, а не купити у цей день квіти та цукерки, назвати чиєюсь окрасою і забути про усі рівні можливсоті протягом року".