• Головна
  • Експерти: У житомирському медіапросторі бракує гендерного балансу
14:40, 13 травня 2019 р.
Надійне джерело

Експерти: У житомирському медіапросторі бракує гендерного балансу

Фахівці ГО “Центр Суспільних Комунікацій”, Житомирського РВ АМУ та сайту “0412.ua” у рамках GENDER MONTH з 11 квітня по 11 травня провели моніторинг житомирських ЗМІ на предмет гендерної рівності. Результати аналізу медіапростору міста представили 13 травня для представників ЗМІ та рекламних агенцій.

Праналізовано матеріали трьох газет – “Житомирщина”, “Субота”, “Эхо” та  8 он-лайн видань: сайт Житомирської міської ради, “Перший Житомирський”, “Спортивний Житомир”, “Житомир.info”, “Житомир.today”, “Житомир.life”, “Журнал Житомира”, “Рупор Житомира”.

Всього промоніторено 2306 журналістських матеріалів, серед яких у друкованих виданнях – 212 та 2094 – в он-лайн медіа, проаналізовано зміст 106 білбордів та сітілайтів.

Аналіз здійснювався за такими критеріями:

  • кількість фото чоловіків та жінок на сторінках газет або у новинах на сайтах;
  • кількість чоловіків та жінок, які є героями публікацій;
  • кількість експертів різних статей у новинах.

Дослідження матеріалів друкованих ЗМІ свідчить про те, що жінки на 15% менше представлені як героїні журналістських матеріалів, ніж чоловіки, в якості експерток – у півтори рази. На фото ж жінки постають частіше від чоловіків: 59% та 41% відповідно.

“Жінки як експертки, виступали найчастіше у матеріалах про культурні події та мистецтва. У ЗМІ Житомира експертки частіше з’являються в коментуванні соціальних тем, освітянських та культурних питань. Жінки-героїні найменш були представлені в публікація на політичну тематику, матеріалах, пов’язаних із економікою та підприємництвом”, – зазначила Світлана Прокоф'єва, консультант з комунікацій АМУ у Житомирській області.

Героями он-лайн видань виступають жінки – 11%, чоловіки – 14%, нейтральні публікації – 73 %, спільно жінка і чоловік – 2%. На коментарі експерток припадає 34%  від загальної кількості коментарів, експерти-чоловіки присутні в онлайн-ЗМІ рідше – 20%. На фото до журналістських матеріалів зображені жінки – 18%, чоловіки – 9%, нейтральні фото – 55%, поряд жінки і чоловіки – 18%.

Дослідження показують не лише “гендерний портрет” медіа, а й “портрет міста” в цілому. Зважаючи на ці показники можна визначити у яких сферах бракує рівності.

“Журналіст не завжди може впливати на саму новину, обирати героя, оскільки він висвітлює лише подію, але коментаторів та експертів зазвичай обирає сам. Зважаючи на дані дослідження, чоловіки найбільше коментують політику, події, кримінал, у економіці та культурі більшість коментарів є нейтральними, тобто вони належать певним службам, управлінням, а експертки - в меншості. Варто ламати стереотипи”, – зауважила керівниця інформаційного напрямку Центру суспільних комунікацій Аліна Гаркава.

50% проаналізованих бордів мають "обличчя" люди або тварини. Зображені у рекламі  дівчата, хлопці, родини, є політика.

“На жаль, маємо і таку рекламу, де взуття для всієї родини у Житомирі носять лише чоловіки, як і лише хлопці займаються монтажем. Геморой на житомирських бордах - теж виключно чоловіча проблема”, - сказала експертка.

Із представниками ЗМІ та рекламних агенцій відбулася жваве обговорення щодо стандартів у медіа.

“Рекламна діяльність регулюється Законом України “Про рекламу”, але він не є досконалим. Наприклад, складно сказати, які саме рекламні звернення будуть порушувати честь та гідність людини. Це досить суб’єктивно, проте в своїй діяльності, коли ми бачимо, що реклама може бути не зовсім етичною, ми завжди роз’яснюємо це замовнику і шукаємо з ними компроміс”, – розповіла Марія, представниця РА “Сенс”.

Учасники ділились власним досвідом.

“Гендерна культура в населення на низькому рівні. Коли я працювала у друкованому виданні (про гендерну чутливість тоді ще ніхто не задумувався), на одній із шпальт газети було розміщено фото дівчини модельної зовнішності, а поряд була колонка з анекдотами. Один з читачів зателефонував нам і поскаржився на жарт, у якому фігурували діти, мовляв у нього теж є семилітні дочка та син і вони можуть наслідувати приклад з того анекдоту, хоча жарт був цілком пристойний, а от те, що поруч розміщено фото дівчини “у всій красі”,  чоловіка не збентежило. Дітлахи, якщо гортають газету, то скоршіе запримітять фото, ніж анекдот”, – поділилися історією представниця УРА “Престиж” Ірина.

У суспільстві складно змінювати ментальні звички та ставлення людей до деяких речей. Українцям ще досі бракує толерантності.

“Одного разу до нас звернувся замовник з рекламою підлоги. Концепція полягала в тому, що її героями буде гомосексуальна пара. Ми розробили рекламу, яка мала розміщуватися у громадському транспорті, але підряднику вона не сподобалася і він відмовився її ставити”, – розповіла Марія.

Говорили і про фемінітиви, оскільки їх у сучасних медіа замало.

“Сучасна журналістика страждає від суб’єктивізму. Вживання фемінітивів породжує безліч дискусій і ділить реципієнтів на два табори: ті хто “за” і ті, хто “проти”, а все через те, що в нормах Законодавству прописано, що більшість назв професій мають лише чоловічий рід. За кордоном від цього вже давно відмовилися і назви професій підлаштували під спільний рід. Фемінітиви не всіх влаштовують і часто “ріжуть слух”. Варто було б, щоб українські лінгвісти та філологи зайнялися вирішенням цих питань, але на все свій час”, – зазначила журналістка телеканалу СК1 Алла Уманець.

Захід відбувся у рамках GENDER MONTH. Підсумкова дискусійна панель буде 18 травня о 12.00 на майдані ім. С. П. Корольова.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#моніторинг #гендер #рівність #аналіз #ЗМІ #реклама
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...