Хуліганство на підпитку привели юнака на лаву підсудних

Кримінальна справа відносно парубка була порушена у листопаді 2010 року за частиною 4 статті 296 «Хуліганство» Кримінального кодексу України. Як було встановлено у ході досудового розслідування, того осіннього дня хлопець, вже будучи напідпитку, опинився в центрі міста. У групі молоді, що проходила повз, помітив знайомого та почав того словесно ображати. Однак опонент не звернув уваги на нетверезого хлопця і попрямував з товаришами до найближчого кафе. Це зовсім не сподобалося Сашкові, однак він пішов слідом.

Тим часом хлопці розташувалися за столиком і зробили замовлення. Вони навіть спробували заспокоїти задираку, запропонувавши «мировий» кухоль пива. Від частування Олександр не відмовився, втім заспокоюватися не збирався. Знову пролунали образи в бік старого знайомого, стала назрівати бійка. Щоб не вчиняти скандалу в кафе, юнаки вийшли «розмовляти» на вулицю.

Ось там і сталася фатальна подія: Сашко без зайвих слів витягнув з рукава куртки прихоплений з кафе стакан, розбив об стіну та почав наступати на опонента. Тому вдалося декілька разів ухилитися, однак агресивно налаштований юнак зумів таки дістатися до супротивника. Невідомо, чим би все закінчилося, якби неподалік не з’явився наряд міліції. Олександр кинувся навтьоки. Потерпілому хлопцеві викликали «швидку допомогу», медики констатували неглибокі порізи обличчя.

Після затримання Сашко поводив себе зухвало, намагався втекти. Наслідком цього стало кількамісячне тримання під вартою, аж до судового вироку. За словами юнака, саме ця тимчасова ізоляція примусила його переосмислити життя, зрозуміти помилки та опанувати себе. На момент судового засідання він вибачився перед потерпілим, відшкодував збитки та щиро розкаявся.

Такі зміни в хлопцеві помітив і суддя та врахував при винесенні вироку - три роки позбавлення волі з іспитовим терміном на 2 роки.

Як зауважив начальник відділу дільничних інспекторів міліції Богунського РВ УМВС Олег Петелюк, два роки хлопець жив під пильним наглядом правоохоронців: зобов’язаний був періодично з’являтися до райвідділу, обов’язково перебувати за місцем проживання після 22-ї години, повідомляти про необхідність виїхати за межі міста тощо. Дільничний інспектор переконав хлопця піти на навчання до профтехучилища та отримати професію. Зараз він уже працює, будує плани на майбутнє, а минулі події згадує як суворий життєвий урок.