Житомирська трансформація опозиції після парламентських виборів

Насправді значно серйозніші інтриги плетуться довкола іншої теми. Я маю на увазі трансформацію опозиції. У Житомирській області заплуталися, хто є лідером опозиції. Так, були погоджені кандидати від ВО “Батьківщина” і ВО “Свобода”. Переміг тільки один опозиціонер – Геннадій Зубко у Житомирі. 

 Решта звинувачує адмінресурс, владу, пізній старт у своїх програшах. Але насправді причина їхнього програшу криється не тільки у цьому. Скажімо, Андрій Тягнибок, який балотувався у 125-му мажоритарному окрузі, почав кампанію у серпні 2012 року. Той мізер грошей, який був вкладений у роботу, просто не вписується у головах опонентів, які дійшли до масового встановлення у селах пам’ятників українському герою Бандері. Виборців завалили халявними подарунками і чорним піаром, на тлі чого Андрій Тягнибок саме якісно відрізнявся. І питання не тільки у прізвищі цієї людини. Він просто гарував на окрузі.

На Житомирщині ситуація могла б зрушитися, якби опозиційні кандидати мали б, по-перше, мету перемагати, а по-друге, трохи ресурсу. Я не тримала свічки, чи житомирська опозиція “здала” округи провладним кандидатам, але такий факт мав місце, скажімо, у коломийському окрузі Олеся Донія. Мені навіть назвали суму – 1,5 млн грн коштував статус кандидата саме від об‘єднаної опозиції. До речі, у Коломиї таки переміг самовисуванець Доній...

Зараз наш регіон переживає власні опозиційні драми. Зубко поїхав у Раду, замість нього фракцію “Фронту змін” в обласній раді очолює бізнесмен Сергій Сухомлін. Цікаво, що цей опозиціонер ніколи не спілкується українською мовою, хоча виступає за її захист. На противагу йому виступає керівник фракції ВО “Батьківщина” у тій-таки облраді Віталій Француз. Француза більше позиціонують, як політика, а Сухомлін тільки нещодавно почав проявляти свою активність (наприклад, акція щеплень безпритульних собак, роздачу різдвяної куті знедоленим). Про злагодженість “фронтовиків” та “батьківщинців” у раді однозначно сказати не можна. Був прецедент, коли троє “фронтовиків” проголосували за розробку титанових родовищ у Володарсько-Волинському районі з подачі провладної більшості.

Ще веселіше у місцевій “Свободі”. Так як програв голова обласної організації ВО “Свобода” Сидір Кізін у 67-му окрузі, у нього з’явився наставник – народний депутат Олександр Мирний. Кізін отримав не дуже статусну для себе посаду – помічника нардепа. І хоч Мирного називають уповноваженим для Житомирської області, фактично він стає основним свободівським ньюзмейкером у регіоні. Перший інформаційний привід за участі Мирного трапився під час сесії облради, коли він публічно сварився із головою облдержадміністрації і назвав його клоуном та паяцом. Як далі проявить себе хмельницький аграрій Мирний, покаже час.

Зовсім принишк Павло Жебрівський із своєю політичною силою “Українська платформа”. Він з тріском провалися у Бердичівському окрузі. Його політичної присутності на Житомирщині наразі немає.

Наскільки відомо, після виборів усі місцеві опозиційні партії ще не сідали за стіл переговорів для погодження позицій у подальшому. Не виключаю, що буде дуже жорстка конкуренція, зокрема, між осередками “Фронту змін” і “Батьківщини” за єдине лідерство. І це попри те, що “фронтовики” увійшли до парламенту під прапорами “Батьківщини”. “Свободівцям” треба бути більш активними і просто засукати рукава.