Кризова економічна ситуація може знову спровокувати страйк працівників Житомирського трамвайно-тролейбусного управління.
Зараз працівникам ТТУ боргують зарплату за два останні місяці. Сума боргу складає 4 мільйони гривень.
Не вчасна виплата зарплат змушує людей вдаватися до неординарних кроків. І Житомир не є виключенням. Потерпають співробітники електротранспорту майже по всій Україні.
Бути чи не бути електротранспорту в Житомирі – ось в чому питання. З одного боку держава вимагає заробляти гроші, з іншого створила масу пільговиків за яких розраховуватися не поспішає.
Заходимо в перший тролейбус і запитуємо у кондуктора – чи багато сьогодні пільговиків?
Можливо цифра у 70 відсотків є завищеною, проте проблема справді є і з кожним днем вона гостріше відбивається на стані електротранспорту. Сьогодні задурно ви не отримаєте ніяких послуг, не дадуть вам ні води ні хліба, а ось прокататися на дурняк в тролейбусі чи трамваї – будь – ласка. Від пенсіонера та депутата міськради до тюремного охоронця – білі люди, яких держава визначила як найменш спроможних платити за проїзд. І не має значення що у одних справді розмір пенсії до 1000 гривень, а у інших ця цифра дозволила б за рік і самому тролейбуса купити.
Як результат крайніми залишаються робітники ТТУ.
За пільговиків має платити держава, проте кошти ці як на війні вибиваються через різні інстанції і їх сума з щороку чомусь зменшується.
Сьогодні тролейбуси що виходять на лінію складно назвати рухомим складом.
Це як правило старезні зашарпані та обдерті коробки що з останніх сил працівники ТТУ латають і випускають на свій страх та ризик. І якщо далі на це закривати очі, час від часу підкидаючи бюджетні копійки, аби продовжити агонію – проблема завершиться закінченням епохи електротранспорту.
Тобто якщо держава бажає зберегти цей вид перевезення як соціальний – нехай бере його на повне утримання. Якщо ні – приклад виходу із глухого кута можна знайти в Росії. Замість пільг – адресна соціальна допомога.
Варіанти розв'язання проблеми є, проте яку з них оберуть владні мужі - відповідь нам залишається чекати вже не довго.
