Олександр Шпита: В Житомирі більше немає санстанції, вона повністю ліквідована

До реорганізації в області нараховувалось 24 територіальні санітарно-епідеміологічні станції, а після її проведення створене головне територіальне управління і 10 міжрайонних та міжміських територіальних підрозділів.

Про структурно-функціональні перетворення санітарно-епідеміологічної служби, захворювання на грип і ситуацію зі сказом в ексклюзивному інтерв’ю Житомир.info розповів начальник Житомирського міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби  у Житомирській області, головний державний санітарний лікар м. Житомира та Житомирського району Олександр Шпита.

 -  Що змінилося в роботі Держсанепідслужби в зв’язку з реорганізацією?

 -  Почнемо з того, що обласна Державна санітарно-епідеміологічна служба реорганізована у дві територіальних структури: головне управління Держсанепідслужби в Житомирській області і Житомирський обласний лабораторний центр. Це дві окремі юридичні особи, зі своїм керівництвом, своїми бухгалтеріями, особовим складом, кадровою службою і т.п.

Крім того, у нас більше немає санстанцій, як їх називають у народі. Вони повністю ліквідовані. Натомість з’явились міськрайонні управління та районні територіальні підрозділи.

Ось, наприклад, в місті Житомирі була міська санепідстанція, в Житомирському районі - районна санепідстанція. Нині створена одна-єдина структура – Житомирське міськрайонне управління головного управління Держсанепідслужби у Житомирській області.

 -  Реорганізація служби передбачає скорочення особового складу працівників?

-   Так. До реорганізації в Україні нараховувалось більше 53 тисяч працівників Держсанепідслужб, нині ж залишилося працювати 29 997 чоловік. Якщо говорити про Житомирщину, то у нас в системі санепідслужби працювало більше 1500 чоловік,  після реорганізації залишилося десь 800. Тобто, близько 700 осіб було скорочено.

Зокрема, у Житомирській санстанції працювало більше 200 осіб. Нині, після реорганізації, 24 особи працює в управлінні Держсанепідслужби і 115 – в лабораторному підрозділі.  Тобто, фактично у нас нараховується 139 працівників.

Житомир.info: Олександр Шпита про реорганізацію житомирської Держсанепідслужби, перевірки, ситуацію зі сказом та грипом

-  Які основні функції покладені на службу?

-  Основною функцією є проведення заходів щодо усунення причин та умов виникнення і поширення інфекційних, паразитичних та професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань, отруєнь людей, пов’язаних із впливом шкідливих факторів життєдіяльності людей.

У нас постійно, зранку до вечора, двоє працівників ведуть облік екстрених повідомлень щодо тих інфекційних хвороб, які вперше виникли на території міста Житомира та Житомирського району. Якщо, наприклад, чоловік захворів дизентерією, сальмонельозом, ми ведемо з ним бесіду, встановлюємо, де він працює: може, на молокозаводі чи в мережі ресторанного господарства. Визначивши, терміново виходимо на об’єкт, де проводимо комплекс протиепідеміологічних заходів щодо локалізації і ліквідації вогнища інфекції.

Також вивчаємо стан довкілля: води, повітря, ґрунту. На основі статистичного аналізу виконуємо прогнозуючу та рекомендаційну функції.

 -  Чи змінилися умови інспекторських перевірок?

 Як вже було сказано, раніше в області нараховувалося 1500 працівників санітарно-епідеміологічної служби, з них фактично половина мали право на інспекторську діяльність. Нині, після реорганізації, підходи щодо здійснення державного санепіднагляду суттєву змінені. Проводити перевірки відтепер має право обмежена кількість осіб, що є державними службовцями. В Житомирській області таких 66, а в нашому місті всього - 8.  Якщо колись по об’єктах Житомира ходило сотні перевіряючих, то нині тільки 8 державних службовців мають право проводити перевірки.

Сьогодні суть не стоїть в тому, щоб ми безперестанку ходили, перевіряли, складали акти, брали проби…

-   Як часто проводяться перевірки?

 -  У Житомирі та районі – близько 4 000 об’єктів. Вони розподілені на три групи ризику: високого, середнього і низького. Високого ступеня ризику – 276 об’єктів, середнього – 653, низького – 3104. На об’єктах високого ступеня ризику заходи щодо обстеження у плановому порядку проводяться не частіше одного разу на рік, середнього – не частіше одного разу в три роки, низького ступеня ризику – не частіше, ніж один раз на п’ять років.

Зрозуміло, що підприємства, які займаються, наприклад, питним водопостачанням, лікувальні, шкільні, оздоровчі дитячі заклади потребують частішого інспектування, ніж завод, який випускає цвяхи.

 -  На вашу думку, чи не погіршиться санстан підприємств, установ, організацій зі зменшенням кількості перевірок?

 -   Зовсім ні. Скоріше, навпаки. Хоча кількість перевірок тепер зменшиться, відповідальність збільшиться в декілька разів. Поясню, чому. Раніше, як десь, не приведи Господь, виникає нестандартна ситуація (наприклад, підприємство випустило неякісну і шкідливу продукцію, що вразила здоров’я великої кількості людей), все - винен санітарний лікар. Мовляв, недогледів. За нинішніх умов повна відповідальність покладена на власника та працівників підприємства.

 -   Про планові перевірки підприємства попереджаються?

 -   Обов’язково. Про перевірку кожне підприємство, установа, організація, суб’єкт господарювання попереджається за 10 днів до її проведення. Йдучи на перевірку об’єкта, інспектор обов’язково повинен мати направлення на її проведення, в якому чітко визначено, що саме він перевірятиме.

 -   За яких умов проводяться позапланові перевірки?

 -   Щодо цього є цілий ряд вимог. Позапланові заходи, зокрема, проводяться, коли є письмове звернення громадян стосовно антисанітарної ситуації чи такої, що загрожує виникненням інфекційних захворювань. Наприклад, людина купила якийсь неякісний продукт… Але і про такі перевірки об’єкти обов’язково повідомляються.

 -   У якій формі пересічний громадянин може звернутися до санепідслужби?

 -   Людина пише заяву на ім’я начальника міськрайонного управління. Але, отримавши таку заяву, ми не маємо права відразу виходи на перевірку об’єкта. Для цього треба отримати письмовий дозвіл з центрального органу Держсанепідслужби. І лише тоді проводити позапланову перевірку.

Єдиний орган, який має право нам доручити проведення перевірки без попереднього повідомлення і без дозволу центрального органу – це прокуратура.

-   Скільки часу доводиться чекати дозволу?

-  Це не швидко, однак і не надто довго – зазвичай, кілька днів. Але по-іншому не можна, тому що закон забороняє.

Додам також, що скарги громадян ми приймаємо і в усній формі. Для цього людині треба прийти в нашу служу, аби ми зареєстрували її звернення.

Можливо, ми не завжди в повній мірі можемо виправдати довіру громадян. Але в межах своєї компетенції робимо все можливе, щоб зберегти та покращити здоров’я населення.

 -   А якщо, наприклад, у шкільній їдальні отруїлися діти. Необхідно також чекати дозволу на перевірку?

 -   Звичайно, з кожного правила є виняток. Все передбачити неможливо. В такому випадку служби термінового реагування виїжджають на місце події, аби оперативно локалізувати і ліквідувати вогнище отруєння. Законом це не передбачено, але того вимагає ситуація. З метою збереження життя та здоров’я людей в такому випадку зволікати не можна.

 -   Життєва ситуація: покупець придбав у магазині плавлений сирок, а вдома виявив, що він повністю вкритий цвіллю. Що робити в подібних ситуаціях?

 -   Такий продукт необхідно повернути в магазин і звернутися до нас. Ми обов’язково проведемо розслідування і повідомимо заявника про його результати. Подібні питання ніколи не можна лишати поза увагою. Можливо, там ціла партія зіпсованих продуктів. Якщо в магазині відмовляються прийняти назад неякісний товар, то порушують не лише санітарне законодавство, а й права споживача. Тому варто звернутися і в інспекцію Держспоживнагляду.

Житомир.info: Олександр Шпита про реорганізацію житомирської Держсанепідслужби, перевірки, ситуацію зі сказом та грипом

-   Як суб’єкти господарювання караються за порушення санітарно-епідеміологічних норм?

-   На посадових осіб накладаються штрафні санкції: на фізичних осіб - від 1 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17 до 170 гривень), на юридичних – від 6 до 25 мінімумів (від 102 до 425 гривень). Крім того, є система покарань у вигляді накладання фінансової санкції. Якщо, наприклад, виявили партію зіпсованого йогурту на 20, 30, 100 тисяч, ми її описуємо, знімаємо з реалізації і виставляємо фінансову санкція на всю партію. Також у нас є право закривати об’єкти, припиняти їхню діяльність повністю або тимчасово, відсторонювати від роботи тих осіб, які не пройшли обов’язкових медоглядів і потенційно є небезпечними для оточуючих. Матеріали про порушення, якщо того вимагає ситуація, передаються до слідчих органів.

 -   Які порушення були найпоширенішими у 2012 році?

 - В нас, як правило, суб’єкти господарювання порушують терміни медичних  оглядів. Дуже багато порушень було і щодо контролю за якістю безпечності харчової продукції. Власники об’єктів ресторанного бізнесу часто нехтують вимогами щодо асортиментного переліку. Ось, наприклад, є кафетерій, у якому ми дозволили продавати каву, чіпси і бутерброди. Але, не маючи умов, підприємці порушують погоджений перелік та виготовляють і перші страви, і другі, і салати... Третє поширене порушення стосується санітарного стану територій: утримування громадських місць, територій приватних суб’єктів господарювання та промислових підприємств бажає бути кращим.

 -  Ви є членом виконкому Житомирської міської ради. Чи допомагає це вам у роботі?

 -   Звичайно, допомагає. Коли готуються певні проекти рішення що стосується санітарного стану міста, я раджуся з іншими спеціалістами, а потім вношу свої пропозиції виконкому. І до них дослухаються. У нас гарна співпраця, тому це дуже допомагає.