21 січня. Цей день в історії

21 січня 1924 року в селищі Горки під Москвою на 54-у році життя від крововиливу в мозок помер Володимир Ілліч Ленін (Ульянов), російський революціонер, теоретик марксизму, лідер більшовицької партії, один з організаторів і керівників Жовтневої революції 1917 року в Росії, перший керівник уряду Радянського Союзу. 

Володимир Ульянов народився в квітні 1870 року в Симбірську у дворянській сім'ї. У 1877 році був виключений з Казанського університету за участь в ліберальному студентському русі. Через чотири роки екстерном здав екзамени за курс юридичного факультету Петербурзького університету, після закінчення якого мав нетрималу адвокатську практику.

На початку 1890-х років Володимир Ульянов зайнявся вивченням марксизму, організацією робітничих гуртків, за що в 1897 році був висланий на три роки до Сибіру. В 1900 році він виїхав за кордон, де разом з Плехановим почав видання марксистської газети "Іскра", а в 1903 році, виступивши фактичним ініціатором розколу Російської соціал-демократичної робітничої партії, сформував і очолив більшовистську фракцію, яку розглядав як організацію професійних революціонерів.

У квітні 1917 року, після падіння монархії Романових, Ленін повернувся до Росії і висунув гасло за повалення Тимчасового уряду, організацію і здійснення соціалістичної революції, яка була була розпочата більшовиками і лівим крилом партії есерів (соціалістів-революціонерів) в жовтні 1917 року в Петрограді. Із-за громадянської війни та іноземної інтервенції більшовицький контроль над всією Росією був встановлний лише в 1920 році.

У листопаді 1917 року Ленін був обраний главою першого радянського уряду - Ради народних комісарів. Він схвалив створення Всеросійської надзвичайної комісії для боротьби з контреволюцією і саботажем, яка фактично стала знаряддям для безконтрольного проведення репресій і фізичного знищення інакомислячих, політичних опонентів, інтелігенції та духовенства, ліквідації опозиційних, в т. ч. соціалістичних, партій, закриття опозиційних органів друку.

У травні 1922 року Ленін важко захворів і фактично відійшов від справ по керівництву партією і урядом. Він помер 21 січня 1924 року і 27 січня був похований на Красній площі в Москві у спеціально збудованому мавзолеї. Керівником більшовицької партії і фактичним диктатором Радянського Союзу, утвореного ще за життя Леніна в 1922 році, став Йосиф Сталін.

1506 — за розпорядженням римського папи Юлія II утворюється армія Ватикану — Швейцарська гвардія. Червоні мундири гвардійців розроблені під керівництвом самого Рафаеля. Вважається найстарішою армією на планеті, хоча і нараховує в своїх лавах усього 80—90 осіб.

1542 — англійський парламент засудив за державну зраду жінку Генріха VIII Катерину Говард.

1605 — поразка військ Лжедмитрія від московських царських військ і його втеча в Путивль.

1701 — Петро I підписав Указ про створення першої інженерної школи.

1732 — Рештська угода Росії з Персією; поступка Персії прикаспійських територій, завойованих Петром I.

1751 — Юхим Дараган став київським полковником.

1790 — день створення гільйотини.

1793 — Людовик XVI, король Франції, гільотований на Площі Революції.

1796 — Едвард Дженнер відкрив метод вакцинування від віспи.

1840 — француз Дюмон-Дюрвіль на вітрильнику «Астролябія» відкрив нову південну землю (Антарктиду), якій дав ім'я своєї дружини — Земля Аделі

1846 — віддруковано перший номер англійської газети «Лондон Дейлі Ньюз».

1846 — вийшов у світ перший твір Ф. Достоєвського — повість «Бідні люди».

1899 — німецька компанія «Адам Опель», яку брати Опелі заснували для виробництва швейних машин, розпочала виробництво автомобілів.

1900 — на англо-бурську війну відправлені перші канадські військовики.

1911 — перше автомобільне ралі в Монте-Карло.

1919 — відбулися Закарпатські всенародні збори, де ухвалили рішення щодо возз'єднанні Закарпаття з Україною

1922 — у швейцарському містечку Мюррен проходять перші гірськолижні змагання зі слалому

1925 — визнання СРСР Японією. Японські війська покидають російський Далекий Схід

1932 — Угода між СРСР і Фінляндією про ненапад і мирне вирішення конфліктів.

1947 — Після відставки Джеймса Бірнса новим держсекретарем США став генерал Джордж Маршалл, що означало перехід від політики «терпимості» до політики «стримування» комунізму.

1952 — італійські вчені оголосили, що Пізанська вежа повинна впасти в 2151 році.

1952 — у США спущено на воду перший підводний човен з атомним реактором «Наутілус».

1959 — утворений Європейський суд з прав людини, метою якого є здійснення контролю за за дотриманням прав і свобод людини та громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини.

1966 — соліст групи «Бітлз» Джордж Харрісон одружився з фотомоделлю Патті Бойд

1968 — Відбулась одна із наймасштабніших битв у ході В'єтнамської війни між народною армією В'єтнаму та Корпусом морської піхоти США за військову базу Кхесань.

1977 — В Італії дозволяються аборти.

1978 — Олекса Гірник вчинив самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації.

1985 — відзначається День обіймів. У цей день можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей.

1989 — 120-літня американка Августа Бунж стала пра-пра-прабабусею (найбільша кількість живучих одночасно поколінь в одній родині)

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Монголією.

2001 — Пол МакКартні став першим музикантом, чиє майно перевалило за один мільярд доларів

Народились

1338 — Карл V Мудрий, король Франції з 1364.

1732 — П'єр Огюст Карон Бомарше, французький драматург що прославився понад усе комедіями «Севільській цирульник» і «Одруження Фігаро».

1815 — Горейс Велс, американський стоматолог, першим застосував медичну анестезію (1845 рік).

1855 — Джон Браунінг, американський конструктор зброї.

1880 — Джордж ван Бісбрук, бельгійсько-американський астроном.

1883 — Михайло Фабіанович Гнесін, радянський композитор, заслужений діяч мистецтв РРФСР, доктор мистецтвознавства († 1957).

1889 — Едіт Толкієн, дружина письменника Джона Толкієна, яка стала прообразом чарівниці Лучіен з твору «Сільмарилліон».

1905 — Крістіан Діор, французький модельєр-дизайнер, кутюр'є.

1905 — Ванда Львівна Василевська, польська і радянська письменниця, розвідниця. Лауреат Державних премій (1943, 1946, 1952).

1906 — Ігор Мойсєєв, російський хореограф.

1920 — Микола Трофимов, російський кіноактор («Війна й мир», «Тютюновий капітан», «Принцеса цирку»).

1922 — Пол Скофілд, англійський актор, лауреат «Оскара» («Людина на всі часи», «Анна Кареніна», «Поїзд»).

1924 — Бенні Хілл, британський комік, автор та ведучий відомої в усьому світі програми «Шоу Бенні Хілла».

1941 — Пласідо Домінго, іспанський оперний співак і актор. За час своїх виступів виконав 128 оперних партій на сцені та в студії.

1941 — Річі Хейвенс, американський темношкірий фолк-музикант, який відкривав перший фестиваль Вудсток.

1944 — Родіон Рафаїлович Нахапетов, кіноактор, режисер.

1947 — Олександр Володимирович Гусєв, хокеїст, олімпійський чемпіон 1976 року.

1957 — Джина Девіс, американська акторка, лауреатка «Оскара» («Тутсі», «Тельма й Луїза», «Випадковий турист»)

1960 — Дмитро Харатьян, російський кіноактор («Гардемарини, вперед!», «Королева Марго», «Чорний квадрат», «Криза середнього віку»).

1965 — Роберт Дель Наджа, лідер британської гурту Massive Attack.

1976 — Емма Бантон, учасниця британського квінтету «Spice Girls», нині сольна виконавиця.