За минулий рік міліціонери Житомирщини розшукали 217 зниклих дітей

Упродовж минулого року до органів внутрішніх справ Житомирщини надійшло близько 220 подібних заяв. Лише у двох випадках доля безвісно зниклих дітей наразі не встановлена, однак триває комплекс заходів щодо їх розшуку.

Як свідчить практика, у більшості випадків правоохоронцям доводиться розшукувати підлітків, віком 11-16 років, які, прагнучи самостійності, після чергового конфлікту з батьками та непорозумінь в сім’ї, у запалі емоцій та юнацького максималізму самі залишають домівку.

- Фактично щотижня нам доводиться виїздити в різні райони області на повідомлення про зникнення дітей, - говорить начальник відділення кримінальної міліції в справах дітей УМВС України в Житомирській області Валерій Ратинський. – Зазвичай, юних мандрівників вдається повернути стривоженим батькам вже через 2-3 години від початку пошуків, без усіляких негативних наслідків для життя та здоров’я дітей.

Найчастіше вони залишаються з ночівлею у друзів, а іноді просто блукають вулицями або вештаються у розважально-торгівельних закладах. Хоча деякі все ж намагаються поїхати в інше місто, як правило, до столиці. Орієнтування з прикметами зниклого негайно передаються до всіх підрозділів міліції, працівників охоронних структур, торгівельних, розважальних закладів, вокзалів, ринків, інших громадських місць. Правоохоронці сповіщають їх про необхідність бути пильними до дітей, які поводяться незвично або перебувають без супроводу дорослих.

- Минулого літа ми відшукали одного такого 16-річного мандрівника у Львові. Хлопець подався дивитись великий футбол і не побажав попередити про це свою родину, - продовжує Валерій Станіславович.

Молодші школярі інколи настільки захоплюються розвагами з однолітками, що забувають про час. Коли ж розуміють, що їх давно шукають батьки, переховуються, побоюючись покарання.

- У моїй практиці був випадок, коли хлопчак, учень 2-го класу, забув ключі від квартири, тому після школи вирішив дочекатись батьків на горищі багатоповерхівки, де жив. Він настільки загрався у таємничому для нього місці, що й заночував там. Лише на ранок ми змогли відшукати малого.

Інколи діти губляться через неуважність дорослих: поки батьки збирають гриби та ягоди у лісі, їх чада, полишені самі на себе, вирушають на пошуки нових вражень. Траплялись випадки, коли юні мандрівники самотужки проходили близько десяти кілометрів у безлюдному лісі та знаходилися в сусідніх населених пунктах.

Однак найскладнішими є ситуації, коли діти зникають у холодну пору доби чи року. У такому разі шанси знайти дитину здоровою і живою зменшуються з кожною годиною. До розшуку зниклих залучається максимальна кількість людей, у тому числі військовослужбовці внутрішніх військ. Важлива тут і своєчасна допомога місцевої громади. На жаль, кілька років тому в області були трагічні випадки, коли діти виходили на незміцнілий лід водойм і провалювалися під воду…


- Окремо слід виділити дітей, схильних до бродяжництва. Такі неповнолітні час від часу втікають з дому або з навчального закладу. Вони вже набули певного досвіду виживання в умовах вулиці. – коментує Валерій Ратинський. - Щоразу, повертаючи таких дітей до місця проживання, ми обов’язково з’ясовуємо причини втечі й намагаємось впливати на вирішення кожної конкретної ситуації позитивно, аби дитина відчувала себе добре у родині чи інтернатному закладі.

Дорослі повинні пам’ятати, що саме вони несуть відповідальність за життя та здоров’я дітей. Тому юних слід вчити елементарним правилам безпечної поведінки в різних ситуаціях. Дитина має знати, кому з дорослих можна довіритись, розповісти про власні проблеми та отримати допомогу. Захищеною є та дитина, яка знає, як поводити себе в незвичній ситуації.