Житомирська обласна адміністрація - в трійці найзакритіших по доступу до публічної інформації

Житомирська міська рада отримала друге місце в рейтингу «Прозорість року» - за прозорість та відкритість у забезпеченні доступу до публічної інформації. Кращою тут виявилась лише Запорізька міська рада. Рейтинг найзакритіших та найвідкритіших обласних державних адміністрацій та міських рад обласних центрів оприлюднив Центр Політичних Студій та Аналітики.

При формуванні річного рейтингу враховувались 13 хвиль запитів, надісланих до 25 ОДА та 25 міських рад обласних центрів щомісяця протягом 2012 року. Таким чином рейтинг показує, які органи влади постійно дотримувались норм Закону про Доступ, які - періодично порушували, та які більше порушували, ніж виконували Закон. Житомиряни частково цю перевірку пройшли.

Щоправда сайти міської і обласної ради отримали значно гіршу оцінку. Так Житомирська обласна державна адміністрація найгірше представлена в інтернеті. В реєстрі публічної інформації насправді відображені акти індивідуальної дії з можливістю з ними ознайомитись, але самого реєстру публічної інформації відповідно до норм закону немає. На сайті можна найти електронну форму для запиту, але самих контактів (телефону, поштової адреси, мейлу) немає. Крім того, проекти рішень, що підлягають обговоренню і мають публікуватися за 20 днів до прийняття на сайті представлені 1 проектом і то без дати.

Сайт Житомирської міської ради має кращі позиції - він знову в трійці найкращи. Але разом з тим тут відсутнів реєстри публічної інформації, а звіти оприлюднюються лише по доступу. Однак окремо хочеться відзначити зручність навігації сайту КМДА.

Моніторинг сайтів органів влади та номінування їх на найкраще та найгірше представлення в мережі Інтернет, перш за все спрямовано на оцінку роботи відповідальних підрозділів за доступ до інформації протягом всього 2012 року в напрямку виконання норм закону про Доступ.

Оцінка сайтів відбувалась за 10 критеріями, які відповідають положенням 15 статті Закону України «Про доступ до публічної інформації». Перш за все, обрані критерії дають загальну картину того, на скільки пересічні громадяни, які завітали на сайт своїх місцевих органів влади або органів місцевого самоврядування, можуть зрозуміти, що в них є право на доступ до публічної інформації, і яким саме чином, вони це право можуть реалізувати.

По-друге, навіть якщо ті самі пересічні громадяни не захочуть використовувати своє право на доступ в активний спосіб (шляхом надсилання запитів або за допомоги телефона), вони мають мати можливість сформувати уявлення про діяльність самого владного органу, і про те, на що саме ця діяльність спрямована. А для цього необхідно, щоб на сайтах оприлюднювались рішення, постанови, розпорядження, вівся облік (реєстр) публічноїінформації, а також публікувались проекти рішень, які підлягають обговоренню та готуються до прийняття через 20 днів.

В той же час, для свідомих та активних громадян, наявність всієї цієї інформації спрощує реалізацію контролю за діяльністю чиновників та впливу на формування порядку денного на локальномурівні.

Порушення:
І. Станом на січень 2013 року, на сайтах обласних державних адміністрацій було важко ознайомитись з проектами рішень, що підлягають обговоренню. Таким чином, лише 7 (28%) ОДА належним чином публікують такі проекти, в той час як 9 (36%) взагалі ігнорують це положення Закону про Доступ. Решта 9 (36%) обласних державних адміністрацій ніби й виставляють у себе на сайтах проекти рішень, але в той же час забувать вказати і дату публікації і дату розгляду, унеможливлюючи тим самим розуміння для громадськості актуальності розгляду таких проектів та сроків, за які ще можна вплинути на хід їх прийняття.

З міськими радами ситуація дещо інша, адже на половині сайтів проекти рішень публікуються згідно всіх норм, в той час як на іншій половині сайтів, вони не публікуються взагалі.

ІІ. Іншим порушенням є те, що лише 10 ОДА (або 40%), створили реєстри публічної інформації, 8 ОДА (або 32%) створили щось схоже на реєстри, а 7 ОДА (або 28%) досі не запровадили облік публічної інформації.

Однак на рівні міських рад ситуація є набагато гіршою. Адже там лише Рівненська та кіровоградська міські ради мають реєсти, і лише на сайтах Чернігівської та Дніпропетровської міських рад існують схожі на реєстри обліки публічноїінформації, а на решті 21 сайті - реєстрів немає, а це 84% від сайтів обласних центрів.

ІІІ. Ще однією прогалиною на сайтах як ОДА, так і міських рад є те, що на них можна знайти лише звіти щодо задоволення запитів на інформацію, хоча в самому законі йдеться про будь-які звіти стосовно діяльності органів влади, в тому числі, що стосуються забезпечення доступу до нформації. Таким чином, лише на сайтах Полтавської, Сумської, Тернопільської міських рад та Волинської ОДА, можна було ознайомитись ще й з іншими звітами. А це складає 12% серед міських рад та 4% серед ОДА.